Роберт Нойс

Роберт Нортон Нойс
Robert Norton Noyce
Народився 12 грудня 1927(1927-12-12)
США США:
size Айова:
Берлінгтон
Помер 3 червня 1990(1990-06-03) (62 роки)
США США:
size Техас:
Остін
·інфаркт міокарда
Громадянство США США
Діяльність інженер-електронник, підприємець
Галузь фізика
Alma mater Гріннелльський коледжd (1949)[1] і Массачусетський технологічний інститут (1953)[1]
Знання мов англійська[2][3]
Заклад Fairchild Semiconductor
Членство Американська академія мистецтв і наук, Зрадницька вісімка, Фі Бета Каппа, AAAS[4] і Національна академія наук США
Батько Ralph Brewster Noyced
Мати Harriet May Nortond
У шлюбі з Elizabeth Noyced і Ann Schmeltz Bowersd
Діти William B. Noyced, Pendred Noyced, Priscilla Noyced і Margaret Noyced
Нагороди

Роберт Нортон Нойс (англ. Robert Norton Noyce, 12 грудня 1927(19271212) — 3 червня 1990) — американський інженер, один з винахідників інтегральної схеми (1959), один із засновників Fairchild Semiconductor (1957), засновник, спільно з Г. Муром, корпорації Intel (1968).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1949 Нойс закінчив Гріннелл-коледж в Айові зі ступенем бакалавра, в 1953 отримав ступінь доктора філософії від Массачусетського технологічного інституту.

У 1956-57 роках працював в Shockley Semiconductor Laboratory під керівництвом винахідника транзистора Вільяма Шоклі, а потім разом з сімома колегами звільнився і заснував одну з перших фірм з виробництва кремнієвих напівпровідників — Fairchild Semiconductor. Працюючи в Fairchild Semiconductor, Нойс, практично одночасно з Джеком Кілбі з Texas Instruments, винайшов інтегральну мікросхему.

У 1968 році Нойс і його давній колега Гордон Мур заснували корпорацію Intel. Через два роки вони створили Intel 1103 — першу інтегральну мікросхему оперативної пам'яті (DRAM), доступну комерційно. Intel 1103 скоро витіснила поширену в той час пам'ять на магнітних осердях. Нойс також був керівником проекту Intel зі створення першого мікропроцесора (Intel 4004, випущений в 1971 році). Незабаром корпорація Intel стала лідером з виробництва мікропроцесорів.

У 1988 Нойс став президентом корпорації Sematech, дослідницького консорціуму, спільно фінансованого промисловим капіталом і урядом США з метою розвитку передових технологій в американській напівпровідникової промисловості.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

У липні 1959 року Нойс подав заявку на патент №2981877 «Напівпровідниковий пристрій і струмопровідна структура» — тип інтегральної мікросхеми. За цей винахід (зроблений одночасно з Джеком Кілбі), що по-справжньому перетворив світ, Нойс отримав відзнаки від трьох президентів Сполучених Штатів. Президент Рональд Рейган нагородив його Національною медаллю технологій у 1987-му.[5] Через два роки його було включено до зали бізнес-слави США (U.S. Business Hall of Fame)[6] на церемонії, де виступив Джордж Буш старший .[7] У In 1990-му Нойс, Кілбі і винахідник транзистора Джон Бардін отримали медаль за життєві досягнення на честь святкування двохсотріччя Патентного акту.

Інститут Франкліна нагородив Нойса Медаллю Стюарта Баллантайна у 1966-му.[8] Інститут IEEE нагородив його Медаллю пошани у 1978-му «за внесок у створення кремнієвих інтегральних схем, основу сучасної електроніки».[9][10] У 1979-му Нойса нагородили Національною науковою медаллю США. Американська академія мистецтв і наук обрала його своїм членом у in 1980-му.[11] Національна Інженерна Академія США нагородила Нойса премією Дрейпера у 1989-му.[12]

Один з корпусів Гріннелл-коледжу, альма-матер Нойса, носить його ім'я.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.invent.org/inductees/robert-n-noyce
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. CONOR.Sl
  4. NNDB — 2002.
  5. The National Medal of Technology and Innovation Recipients - 1987. United States Patent and Trademark Office. Процитовано 4 січня 2012.
  6. U.S. Business Hall of Fame - Robert N. Noyce. Junior Achievement. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 4 січня 2012.
  7. President Bush to honor Noyce and other laureates at U.S. Business Hall of Fame induction ceremony tonight in Colorado Springs. PR Newswire. 16 березня 1989. Процитовано 4 січня 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Franklin Laureate Database - Stuart Ballantine Medal 1966 Laureates. Franklin Institute. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2011.
  9. IEEE Medal of Honor Recipients (PDF). IEEE. Процитовано 6 грудня 2011.
  10. Robert Noyce. IEEE Global History Network. IEEE. Архів оригіналу за грудень 20, 2008. Процитовано 18 липня 2011.
  11. Book of Members, 1780-2010: Chapter N (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 20 квітня 2011.
  12. Recipients of The Charles Stark Draper Prize. National Academy of Engineering. Процитовано 6 грудня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]