Риндич Алла Володимирівна

Риндич Алла Володимирівна
Народився 18 січня 1939(1939-01-18) (85 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українка
Діяльність учений-мікробіолог
Відомий завдяки провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Нагороди Премія НАН України імені С. М. Гершензона Державна премія України в галузі науки і техніки-2020[1]

Риндич Алла Володимирівна (нар. 18 січня 1939, Київ) — член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор, одна із фундаторів молекулярної біології в Україні.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

1964 — закінчила біологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Біохімія»

1963 — початок трудової діяльності в Інституті мікробіології і вірусології АН УРСР

Посади[ред. | ред. код]

  • 1963-1966 — старший лаборант, Інститут мікробіології і вірусології, АН УРСР
  • 1966-1968 — молодший науковий співробітник, Інститут мікробіології і вірусології, АН УРСР
  • 1968-1977 — молодший науковий співробітник, Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ), АН УРСР
  • 1977-1986 — старший науковий співробітник, ІМБГ, АН УРСР
Докладніше: Старший науковий співробітник
Докладніше: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Із 1992 — завідувачка відділом функціональної геноміки, ІМБГ НАН України

Наукові ступені та звання[ред. | ред. код]

Докладніше: Молекулярна біологія

Членство[ред. | ред. код]

  • 1989 — член Європейської асоціації з дослідження раку (EACR)
  • 1991 — Організації вивчення геному людини (HUGO)
  • 1994 — Комітету Європейської асоціації з дослідження раку (EACR)
  • 2005 — редколегії журналу «Gene» (USA)
  • 2009 — член редколегії журналу «Biopolymers and Cell» (Україна)

Нагороди[ред. | ред. код]

Участь у проектах[ред. | ред. код]

Проекти Національної академії наук України[ред. | ред. код]

  • 2012–2016 N 2.2.4.23 проект: «Роль білок-білкових взаємодій у перебігу ряду фізіологічних та патологічних процесів» (науковий керівник — А. В. Риндич)
  • 2012–2013 НАН України та РФФД N Р1/2012 проект: «Пошук та характеристика адапторних білків еукаріот, які взаємодіють із транскрипційним та ремоделюючими хроматин комплексами» (науковий керівник — А. В. Риндич)
  • 2010–2014 N 20/12 проект: «Виготовлення нанокон'юнгантів для високочутливої детекції у плазмі крові біомаркерів ранніх стадій нейродегенеративних та онкологічних захворювань» (науковий керівник — А. В. Риндич)
  • 2010–2014 N 37/12 проект: «Функціональна характеристика нового прогностичного маркера раку молочної залози ITSN2» (науковий керівник — А. В. Риндич)
  • 2010–2014 N 113/12-Н проект: «Розробка високочутливої тест-системи для детекції нейрональних маркерів хвороби Альцгеймера в плазмі крові на основі нанокон'югатів» (науковий керівник — А. В. Риндич)

Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД)[ред. | ред. код]

  • 2011–2013 Державна ключова лабораторія молекулярної та клітинної біології N46/457 проект: «Молекулярні механізми клітинного сигналінгу в нормі і в умовах патології: фокус на іонні канали»
  • 2010–2013 N Ф33.4/001 Project: «Ідентифікація перспективних молекулярних біомаркерів для моніторингу нейродегенеративних та онкологічних захворювань людини» (науковий керівник — М. А. Тукало)

Співробітництво[ред. | ред. код]

Риндич Алла Володимирівна отримала широке визнання міжнародної наукової спільноти. Співпрацювала з провідними закордонними науковими центрами Франції, Чехії, США, Італії, Німеччини, Китаю. Як запрошений професор читала курс лекцій у Новій Зеландії.

Українські організації[ред. | ред. код]

Зарубіжні організації[ред. | ред. код]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Риндич Алла Володимирівна є автором близько 350 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 2 авторських свідоцтва на винаходи.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. 70-річчя члена-кореспондента НАН України А. В. Риндич // Вісник Національної академії наук України. — 2009. — № 1. — С. 83-84.
  2. Альтернативний сплайсинг гена інтерсектину 1: експресія транскрипційних ізофом в нормі та при синдромі Дауна / Л. О. Циба, І. Я. Скрипкіна, О. В. Ніколаєнко, С. В. Кропивко, Н. І. Сопко, Т. В. Нікитчина, І. Ю. Гордієнко, А. В. Риндич // Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. ― 2004. ― Т. 2, № 2. ― С. 268—273.
  3. Роль альтернативного сплайсинга в регуляції функціональної активності адаптерного білку інтерсектину 1 / Л. О. Циба, И. Я. Скрипкина, Т. А. Грязнова, С. В. Кропивко, О. В. Дергай, М. В. Дергай, О. С. Губар, А. В. Риндич // «2-й З'їзд товариства клітинної біології»: Збірка тез, (Київ, 23-26 жовтня, 2007). ― Київ. ― 2007. ― С. 143.
  4. Ідентифікація та клонування повнорозмірних транскрипційних ізоформ інтерсектину 1 людини та аналіз їх експресії в нормі та при патологіях / С. В. Кропивко, Л. О. Циба, І. Я. Скрипкіна, О. В. Ніколаєнко, М. В. Дергай, А. В. Риндич. // Конференція-конкурс робіт молодих учених, присвячена 100-річчю від дня народження В. О. Беліцера «Актуальні проблеми біохімії та біотехнології ― 2006»: Збірка тез, (Київ, 6-7 червня, 2006). ― Київ. ― 2006. ― C. 32.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України № 608/2020

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Риндич_Алла_Володимирівна&oldid=38686716