Рильськ

місто Рильск
Рыльск
Герб	Прапор
Розташування міста Рильск
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Курська область
Код ЗКАТУ:	38234501000
Код ЗКТМО:	38634101001
Основні дані
Час заснування	1152
Статус міста	1779
Населення	17 633 мешканців (2010)
Площа	17 км²
Густота населення	1022 осіб/км²
Поштові індекси	307370
Телефонний код	+7 47152
Географічні координати:	51°34′ пн. ш. 34°41′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 34.683° сх. д.Координати: 51°34′ пн. ш. 34°41′ сх. д. / 51.567° пн. ш. 34.683° сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Найближча залізнична станція	Рильськ
	Влада
Вебсторінка	administracia.rylsk.ru
	Рильськ у Вікісховищі

Ри́льськ (рос. Рыльск) — місто на Сіверщині над річкою Сеймом, розташоване на українсько-російському етнічному пограниччі, районний центр Курської області Російської Федерації. Населення — 17 200 мешканців (2006).

Рильськ — стародавнє місто — існувало вже у 9 столітті як один з осередків сіверян, у літописі згадується вперше 1152, як місто-фортеця Новгород-Сіверського Князівства. У 12-13 століттях — головне місто удільного князівства і у 14-15 століттях входило до складу Великого Князівства Литовського, з 16 століття у складі Московської держави і являло собою важливий стратегічний пункт; часто руйнований татарами. З 1797 до 1920-их років повітне місто Курської губернії. 1926 у Рильському повіті українці становили 20,9 % всього населення (вони жили у південній частині повіту).

Назва[ред. | ред. код]

Свою назву Рильськ отримав від річки Рило (раніше Рила). Походження назви річки темно. Найпоширеніша версія походження від слов'янського «рити», хоча окремі дослідники віднесли гідронім Рило до дослов'янської пласту (фінно-угорського або навіть іранського походження з різними топонімічним значеннями). Існує також кілька версій «народної етимології» назви річки і міста.

За однією з версій Рильськ зобов'язаний своїм ім'ям преподобному Іоанну Рильському. Хоча сам святий ніколи не був у Рильську Курської області — він жив у Болгарії, в тих самих місцях, де знаходяться Рильський гори, річка Рильський і містечко Ріла. А вже після його смерті болгарські ченці Рильського монастиря через утиски Візантії були змушені тікати з країни, з собою вони взяли частку мощей святого — правицю (праву руку). Це історична подія, хоча і відноситься до дохристиянського періоду Русі, зв'язується з існуванням в Рильську XVII століття церкви святого Іоанна Рильського.^[1]

Прихильники іншої версії стверджують, що назва міста пов'язана з перебуванням в стародавньому поселенні сіверян великого капища Ярила (божества весняної родючості), і спочатку місто називалося Ярі(и)льск. Власне капище розташовувалося на узвишші, нині відомому як «Гора Івана Рильського».

За ще однією давньою легендою свою назву річка отримала так: дика свиня з поросятами, риючи собі лігво, розрила джерело, яке і стало початком річки. Мабуть, співзвуччя назв річки і кабанячої голови (рило) і породило цю історію.

За українським правописом першої половини XX століття вживалася назва Рильське^[2]^[3].

Історія[ред. | ред. код]

Вперше Рильськ згадується 1152 року у складі Сіверського князівства. Тут починав князювати чернігівський князь Святослав Ольгович.^[4]

У руських літописах згадуються тільки два міста сучасної Курської області — Рильськ й Курськ.

У 1150—1200 роках Посемська волость Переяславського й згодом Чернігівського князівства з центром у Курську перетворюється на удільне Курське князівство. Тоді й з'являється підпорядковані Курському Рильське князівство.^[4]

Ймовірно, що Рильськ був більшим за Курськ за площею та значенням.^[4]

Дитинець Рильська розташований на Горі Івана Рильського на шарі роменського городища. Культурний шар Рильська сягає 5 метрів. Тут знаходився також Кологород (Вознесенська Гора) та Посад.^[4]

З монголо-татарською навалою 13 сторіччя Рильськ опиняється у Золотій Орді й згодом переходить під владу Кримського хана. За археологічними даними населення продовжує відноситися до руської культури.^[4]

Рилеськ згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто^[5].

У 1507 році кримський хан Менгли І Гірей подарував великому литовському князю Сигизмунду І-му Рильськ разом з Ратним (Ратун) та Курською тьмою.^[4]

У 16 сторіччі Рильськ відходить до Московського царства й починає заселятися з півночі.^[4]

У 1918 році місто було прикордонним пунктом української держави.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

У Рильську збереглося кілька десятків житлових і адміністративних будівель XVIII — XIX століть. Православна архітектура представлена Покровським собором (1822), Успенським собором (1811) і Вознесенською церквою (1866). На околиці міста, у селі Приміська Слобідка розташований Миколаївський монастир з 3-а церквами XVIII століття. У місті працює краєзнавчий музей, заснований в 1919 році. Музей володіє багатою колекцією предметів мистецтва, переданих з націоналізованих дворянських садиб колишнього Рильського повіту.

У Рильську збереглося чимало пам'ятників цивільної та церковної архітектури XVIII—XIX століть.

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Глухів, Україна
Шелехов, (рос. Шелехов), Росія

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Попов Валентин Петрович (29 квітня 1894 — 6 вересня 1976) — український радянський агрометеоролог, кліматолог, доктор географічних наук, професор Київського університету імені Тараса Шевченка.
Ренков Іван Степанович (1915—1980) — український радянський, український звукооператор.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Згідно з даною версією, ця церква заснована болгарськими ченцями, а річка і місто отримали свої назви
↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 1 квітня 1933 р. ‒ Х., 1933.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Археологическая карта России. Курская область (російська мова) . Москва: Институт археологии РАН. 1998. с. 24—74.
↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Д. Я. Вортман, В. П. Коваленко. Рильськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 198. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рильськ

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Згідно з даною версією, ця церква заснована болгарськими ченцями, а річка і місто отримали свої назви

[2] Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.

[3] Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 1 квітня 1933 р. ‒ Х., 1933.

[:0-4] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Археологическая карта России. Курская область (російська мова) . Москва: Институт археологии РАН. 1998. с. 24—74.

[Новг_літопис-5] Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]