Ривкін Іван Іванович

Ривкін Іван Іванович
Народився 25 жовтня 1905(1905-10-25)
село Підгородня Слобода Городенської волості Льговського повіту Курської губернії, тепер Льговського району Курської області, Російська Федерація
Помер 19 листопада 1971(1971-11-19) (66 років)
місто Москва, Російська Федерація
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»

Іван Іванович Ривкін (25 жовтня 1905(19051025), село Підгородня Слобода Городенської волості Льговського повіту Курської губернії, тепер Льговського району Курської області, Російська Федерація — 19 листопада 1971, місто Москва, Російська Федерація) — радянський комуністичний діяч, секретар ЦК КП(б) Молдавії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Підгородня Слобода Городенської волості Льговського повіту (за іншими даними — в місті Льгові) Курської губернії в родині столяра. У 1918 році закінчив початкове парафіяльне училище в селі Підгородня Слобода.

У жовтні 1919 — вересні 1920 року — чорнороб Льговського лісопильного заводу. У 1920 році вступив до комсомолу.

З вересня по грудень 1920 року працював розсильним Льговського повітового військкомату.

У грудні 1920 — вересні 1922 року — керуючий справами, інструктор Льговського повітового комітету комсомолу (РКСМ).

У вересні 1922 — лютому 1924 року — слухач Курської губернської радпартшколи.

У лютому 1924 — квітні 1925 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу, завідувач економічно-правового відділу Льговського повітового комітету комсомолу (РЛКСМ).

Член РКП(б) з вересня 1924 року.

У квітні 1925 — липні 1926 року — завідувач кінопересувки Воронезького губернського політпросвітвідділу.

У липні 1926 — грудні 1927 року — завідувач партійної школи і показової пересувки політпросвітвідділу Воронезького повітового комітету ВКП(б).

У грудні 1927 — вересні 1929 року — завідувач адміністративно-господарської частини Воронезької губернської радпартшколи.

У вересні 1929 — вересні 1930 року — завідувач Усманського окружного партійного кабінету і голова бюро самоосвіти Усманського окружного комітету ВКП(б) Центральночорноземної області.

У вересні 1930 — лютому 1933 року — студент Воронезького обласного комуністичного університету.

У лютому 1933 — січні 1935 року — помічник начальника політичного відділу по комсомолу машинно-тракторних станції (МТС) села Крупець Рильського району і села Щуче Ліскинського району Центральночорноземної області.

З січня по вересень 1935 року — завідувач трирічного відділення Вищої комуністичної сільськогосподарської школи у Воронежі.

У вересні 1935 — березні 1938 року — слухач історико-партійного Інституту червоної професури в Москві.

У березні 1938 — квітні 1939 року — відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).

У квітні 1939 — квітні 1944 року — відповідальний організатор Управління кадрів і організаційно-інструкторського відділу ЦК ВКП(б).

З 1941 року — в московській дивізії народного ополчення Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни.

27 червня 1944 — 27 січня 1945 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Молдавії.

У грудні 1944 — грудні 1948 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Гродненського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У грудні 1948 — лютому 1952 року — завідувач сектора інформації, завідувач секретаріату Ради у справах колгоспів при Уряді СРСР.

У березні 1952 — квітні 1953 року — старший консультант Міністерства сільського господарства і заготівель (Міністерства бавовництва) СРСР.

У квітні 1953 — січні 1961 року — начальник відділу молодих спеціалістів Президії Академії наук СРСР, старший інспектор-консультант управління кадрів Управління справами Академії наук СРСР.

З січня 1961 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. З листопада 1963 по листопад 1971 року — позаштатний інструктор особливого сектора Московського міського комітету КПРС.

Помер 19 листопада 1971 року в Москві.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]