Рибинське

село Рибинське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Громада Волноваська міська громада
Облікова картка Рибинське 
Основні дані
Засноване 1930
Населення 1163 (01.01.2017)
Площа 2.93 км²
Густота населення 397 осіб/км²
Поштовий індекс 85735
Телефонний код +380 6244
Географічні дані
Географічні координати 47°34′51″ пн. ш. 37°35′46″ сх. д. / 47.58083° пн. ш. 37.59611° сх. д. / 47.58083; 37.59611Координати: 47°34′51″ пн. ш. 37°35′46″ сх. д. / 47.58083° пн. ш. 37.59611° сх. д. / 47.58083; 37.59611
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Відстань до
обласного центру
64,9 км
Відстань до
районного центру
10,1 км
Найближча залізнична станція Волноваха
Відстань до
залізничної станції
9,2 км
Місцева влада
Адреса ради 85735, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Рибинське, вул. Центральна, 7
Сільський голова в.о. Пронько Марина Володимирівна
Карта
Рибинське. Карта розташування: Україна
Рибинське
Рибинське
Рибинське. Карта розташування: Донецька область
Рибинське
Рибинське
Мапа
Мапа

Ри́бинське (кол. назва — Губинське) — село Волноваської міської громади Волноваського району Донецької області, Україна. Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0512.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Рибинське  — центр сільської Ради, розташоване за 9 км від залізничної станції Волноваха. Населення — 1390 осіб. Сільській раді підпорядковані також населені пункти Ближнє, Василівка, Трудівське.

На території Рибинського міститься найбільше в області спеціалізоване господарство — Волноваська птахофабрика, яка має 6516 га орної землі. Всі процеси механізовано. 7 передовиків мають урядові нагороди. Радгосп «Волноваський» створений у 1934 році. З 1949 до 1961 року його очолював І. Д. Саввахай, якому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На базі радгоспу у 1963 році організовано птахофабрику.

У селі — середня школа, палац культури, бібліотека. Є комбінат побутового обслуговування, 4 магазини.

Засновано село у 1930 році.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1390 осіб, із них 23,96 % зазначили рідною мову українську, 74,39 % — російську, 0,72 % — вірменську, 0,22 % — грецьку, 0,07 % — білоруську та молдовську мови[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]