Рене Дюменіль

Рене Дюменіль
Ім'я при народженніфр. Alphonse Adolphe René Dumesnil[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 червня 1879(1879-06-19)[3][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Руан[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 грудня 1967(1967-12-24)[2][3] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Франція[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСен-Венсан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар, музикознавець, літературний критик, музичний критик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛіцей Корнельd і Паризький університет[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[3] (1905)
Знання мовфранцузька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія красних мистецтв Франції (1967)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Рене Альфонс Адольф Дюменіль (фр. René Alphonse Adolphe Dumesnil; 19 липня 1879(18790719), Руан — 24 грудня 1967, Париж) — французький музичний критик, історик музики, літературознавець.

Вивчав в Сорбонні літературу і медицину. Виступав як музичний критик в газетах Mercure de France (з 1930 року) і Le Monde (з 1944 року). У 1965 році був обраний дійсним членом Академії витончених мистецтв.

Як літературознавець відомий серією робіт про Гюстава Флобера, за яку у 1949 році отримав Національну літературну премію.

Музикознавчі праці присвячені головним чином сучасній музиці. Серед них можна виділити, насамперед, масштабну оглядову працю «Ілюстрована історія музичного театру» (фр. Histoire illustrée du théâtre lyrique; 1953) і книгу про Ріхарда Вагнера (1929, доповнене видання 1954). Написав також монографію про «Дон Жуана» Моцарта (1927, доповнене видання 1955), нарис «Сучасна музика у Франції» (фр. La Musique contemporaine en France; 1930, доповнене видання 1949) тощо.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • G. Van der Kemp. Notice sur la vie et les travaux de René Dumesnil — Paris, 1970. (фр.)