Ребекка Латімер Фелтон

Ребекка Латімер Фелтон
Rebecca Latimer Felton
Ребекка Латімер Фелтон
Ребекка Латімер Фелтон
Сенаторка США від Джорджії
21 листопада 1922 — 22 листопада 1922
Віцепрезидент Калвін Кулідж
Попередник Томас Едвард Вотсон
Наступник Волтер Франклін Джордж
Народилася 10 червня 1835(1835-06-10)
Декейтер, Джорджія, США
Померла 24 січня 1930(1930-01-24) (94 роки)
Атланта, Джорджія, США
Похована Джорджія
Відома як політична діячка, письменниця, суфражистка
Громадянство США США
Політична партія Демократична партія США
У шлюбі з Вільям Гаррелл Фелтон
Нагороди
 Медіафайли у Вікісховищі
Зовнішні відеофайли
 Фільмування Ребекки Фелтон 9 квітня 1929 року на YouTube

Ребе́кка Енн Ла́тімер Фе́лтон (англ. Rebecca Ann Latimer Felton; 10 червня 1835, Декейтер, Джорджія, США — 24 січня 1930, Атланта, Джорджія, США) — американська політична діячка, суфражистка, письменниця й викладачка. Перша жінка в історії США, що обійняла посаду сенатора. Остання колишня рабовласниця серед обох палат Конгресу США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 10 червня 1835 року в Декейтері, Джорджія, в родині Чарльза Латімера (англ. Charles Latimer), заможного плантатора, торговця та власника універмагу. Батько був родом із Меріленду, переїхав до округ Де-Калб (англ. DeKalb County) у 1820-х роках. Мати, Елеонор Свіфт Латімер (англ. Eleanor Swift Latimer) народилася в місті Морґан, штат Джорджія.[1] Була старшою з чотирьох дітей. Її сестра, Мері Латімер (англ. Mary Latimer), також стала видатною активісткою у русі за жіноче виборче право в США.[2]

Коли Ребецці виповнилось 15, батько відправив її жити з ріднею до міста Медісон, аби вона могла відвідувати заняття жіночого методистського коледжу.[3] Закінчила вона його у 17 років, 1852-го.[4]

1853 року одружилася з Вільямом Гарреллом Фелтоном. Переїхала до передмістя Картерсвілю, де побутувало рабовласництво. Народила п'ятьох дітей, з яких вижив один — Говард Ервін Фелтон (англ. Howard Erwin Felton).[5]

Після закінчення Громадянської війни Фелтон із чоловіком втратили можливість мати рабів. Разом вони відкрили школу в Картерсвілі.[5]

Останні роки життя Фелтон провела в Картерсвілі, займалася письменництвом і вчителюванням. Померла в Атланті, 24 січня 1930 року; її тіло перевезли до цвинтаря Оак-Гіл у Картерсвілі.[6]

Діяльність[ред. | ред. код]

Вільям Гаррелл Фелтон, чоловік Ребекки

Приєднавшись до Жіночого союзу тверезості 1886 року, Фелтон досягла великих успіхів в ораторстві, агітуючи за рівні права для всіх білих жінок.[7]

Фелтон доводила, що чоловіки недооцінюють важливість роботи дружин і матерів, наголошувала, що жінки повинні мати більшу владу в родині і більший вплив на прийняття рішень. Фелтон відстоювала належну освіту для білих жінок та їхню економічну незалежність від чоловіків.[8]

1900 року офіційно приєдналася до суфражистського руху (англ. Women's Suffrage Movement)[9]. Ставши відомою феміністкою, Фелтон нажила безліч ідейних опонентів. 1915 року під час розгляду законопроєкту про право голосу для жінок Фелтон брала участь у дебатах з людьми, нелояльними до суфражизму. Конгресмен-посередник дозволив її опонентам говорити впродовж 45 хвилин, тоді як Фелтон перервали після 30-ти. Вона проігнорувала зупинку та продовжила мовити ще 15 хвилин. Всупереч цьому, Законодавчий комітет Джорджії не ухвалив законопроєкт.[10]

1922 року губернатор Томас Вільям Гардвік призначив 87-річну Фелтон сенаторкою від Джорджії, на заміну померлому Томасу Вотсону.[Прим. 1] Призначення Фелтон було, більшою мірою, виявом поваги до прав жінок, а також політичним маневром Гардвіка з метою отримання голосів жіноцтва на виборах.[12]

Фелтон присягнула 21 листопада, і, хоча її термін повноважень тривав усього день, вона офіційно стала першою жінкою-сенаторкою у США.[6][13] [14] Крім того, Ребекка Фелтон донині зберігає статус єдиної жінки-сенаторки від Джорджії.[12]

Расові погляди[ред. | ред. код]

За звичаями часу Фелтон вірила у перевагу білої раси. Одного разу вона заявила, що чим довше Джорджія буде фінансувати освіту для темношкірого населення, тим більше воно буде скоювати злочинів.[15] Вона вважала молодих темношкірих людей, які досягли рівноправності, «напівцивілізованими горилами», а також, що вони нездорово хтиві до білих жінок[15]. Фелтон відстоювала право голосу для білих жінок, проте засуджувала надання тотожних можливостей темношкірим.[15]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Бібліографія Ребекки Латімер Фелтон
Рік Назва Назва мовою оригіналу Примітки
1911 Мої спогади про політику Джорджії My Memoirs of Georgia Politics [12]
1919 Сільське життя в Джорджії в мої молоді роки Country Life in Georgia in the Days of my Youth [12]
1930 Романтична історія жінок Джорджії The Romantic Story of Georgia’s Women [12]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. ↑ Для обняття посади померлого сенатора до закінчення терміну його повноважень[11].
Джерела
  1. ↑ James, Edward T. (1971). Notable American Women, 1607-1950: A Biographical Dictionary (англійською) . Harvard University Press. с. c. 606. ISBN ISBN 9780674627345. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. ↑ Mary Latimer McLendon (1840-1921) (англійською) . Архів оригіналу за 1 квітня 2019.
  3. ↑ Martin, Sara Hines. More Than Petticoats: Remarkable Georgia Women. — Guilford, Conneticut: TwoDot, 2002. — ISBN 9780762712700..
  4. ↑ Crystal Nicole Feimster. Southern horrors: women and the politics of rape and lynching. — Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 2009. — ISBN 9780674035621, 0674035623, 9780674061859, 0674061853.
  5. ↑ а б Felton, Rebecca Latimer (1930). The Romantic Story of Georgia’s Women. Atlanta, Georgia: Atlanta Georgian and Sunday American.
  6. ↑ а б Times, Special to The New York (25 січня 1930). MRS. FELTON DIES; FORMER SENATOR; Appointed for One-Day Term From Georgia, She Said She Hoped to See Women in Senate. WAS PIONEER SUFFRAGIST Active Almost to the Last, She Had Gone to Atlanta at 94 to Attend to School Business. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 29 липня 2019.
  7. ↑ Felton, Rebecca Latimer (1919). Country Life in the Days of my Youth. Atlanta, Georgia: Index Printing Company. p. 294.
  8. ↑ Censer, Jane Turner (1 жовтня 2007). Gender Matters: Civil War, Reconstruction, and the Making of the New South. By LeeAnn Whites (New York: Palgrave Macmillan, 2005. vii plus 244 pp. cloth $75.00, paper $24.95). Journal of Social History (англ.). Т. 41, № 1. с. 210—212. doi:10.1353/jsh.2007.0128. ISSN 0022-4529. Процитовано 29 липня 2019.
  9. ↑ Martin, Sara Hines. More Than Petticoats: Remarkable Georgia Women. — p.52-53 — Guilford, Conneticut: TwoDot, 2002. — ISBN 9780762712700..
  10. ↑ Among Clarke County's notable women were first black female education administrator; vocal opponent of women's suffrage | Online Athens. web.archive.org. 11 лютого 2017. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 29 липня 2019.
  11. ↑ Rebecca Ann Felton | American political activist. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 29 липня 2019.
  12. ↑ а б в г д Rebecca Ann Felton | American political activist. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 29 липня 2019.
  13. ↑ Steinhauer, Jennifer (21 березня 2013). Once Few, Women Hold More Power in Senate. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
  14. ↑ U.S. Senate: Rebecca Latimer Felton: A Featured Biography. www.senate.gov. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
  15. ↑ а б в Litwack, Leon F. Trouble in Mind: Black Southerners in the Age of Jim Crow. — 1st. — New York : Vintage Books, 1999. — ISBN 978-0-375-70263-1.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ребекка_Латімер_Фелтон&oldid=39491204