Ратушняк Георгій Сергійович

Ратушняк Георгій Сергійович
Народився	9 вересня 1947(1947-09-09) (76 років) Білорусь
Країна	Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	Омський державний аграрний університет імені П. А. Столипіна
Заклад	ВНТУ
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Нагороди

Ратушняк Георгій Сергійович (народився 9 вересня 1947 р.) — український науковець, декан факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету (1990-2019), кандидат технічних наук (1975), професор (1999), заслужений працівник освіти України^[1] (2012), відмінник освіти України (2002), академік Академії будівництва України (1997).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ратушняк Георгій Сергійович народився 9 вересня 1947 року в смт Плещениці Мінської області Білорусі в сім’ї учасників Великої Вітчизняної війни. В 1958 році родина переїхала на проживання в смт. Тростянець Вінницької області. У 1965 році Георгій Сергійович закінчив Тростянецьку середню школу та вступив до Омського сільськогосподарського інституту на гідромеліоративний факультет, який закінчив у 1970 році, отримавши диплом інженера-гідротехніка^[2].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

1970-1972 — асистент кафедри гідротехнічних меліорацій Омського сільськогосподарського інституту (ОмСГІ);

1972-1975 — аспірант кафедри водопостачання та гідрології ОмСГІ;

1975 — захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Гідравліка та інженерна гідрологія»;

1975-1980 — асистент, старший викладач, доцент кафедри гідротехнічних меліорацій ОмСГІ;

1979 — присвоєно вчене звання доцента на кафедрі гідротехнічних меліорацій ОмСГІ;

1980-1992 — доцент кафедри промислового та цивільного будівництва Вінницького політехнічного інституту (ВПІ);

1980-1988 — заступник декана інженерно-будівельного факультету ВПІ по роботі з іноземними студентами;

1988-1990 — заступник декана інженерно-будівельного факультету ВПІ з навчально-методичної роботи;

1990-2001 — декан факультету будівництва та його інженерно-економічного забезпечення Вінницького державного технічного університету (ВДТУ);

1992-1995 — професор кафедри архітектури та інженерного забезпечення будівництва ВДТУ;

1995-1997 — завідувач кафедри газопостачання та інженерного забезпечення будівництва ВДТУ;

1997-2001 — професор кафедри теплоенергетики та газопостачання ВДТУ;

1997 — обрано дійсним членом Академії будівництва України;

1999 — присвоєно вчене звання професора кафедри теплоенергетики та газопостачання Міжнародної кадрової академії;

2002-2014 — завідувач кафедри теплогазопостачання, директор Інституту будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету (ВНТУ);

2015-2019 — декан факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання (ФБТЕГП) ВНТУ.

Наукові ступені та вчені звання[ред. | ред. код]

1975 — кандидат технічних наук;

1976 — присвоєно вчене звання доцента;

1999 — отримав вчене звання професора.

Нагороди ^[3][ред. | ред. код]

— Лауреат першої премії Міністерства вищої та середньої освіти України за досягнення в навчально-виховній та науково-педагогічній роботі (1995);

— Почесна грамота ВНТУ за багаторічну плідну працю з розвитку фізичної культури і спорту (1998);

— Почесні грамоти Вінницького обласного спортивного клубу «Гарт» за досягнуті успіхи та активну участь в організації та проведенні «Спартанських ігор» (1998, 2001);

— Лауреат Вінницької обласної педагогічної премії за високий професіональний рівень, наукову та педагогічну діяльність (1999);

— Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2002);

— Почесна грамота Державного комітету України з енергозбереження за вагомі досягнення в реалізації державної політики у сфері використання енергоресурсів (2004);

— Внесено до іміджевого видання «Кращі науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів України» (2004);

— Подяка Вінницької міської громадської організації допомоги дітям та особам з інвалідністю та інтелектуальною недостатністю «Надія» (2004);

— Почесна грамота ВНТУ за високі показники у винахідницькій роботі (2005);

— Почесна грамота Вінницької державної адміністрації та обласної Ради за особистий внесок у розвиток національної освіти та плідну наукову діяльність (2006);

— Внесено до іміджевого видання «Академія будівництва України. 15 років звершень» (2008);

— Почесна грамота Академії педагогічних наук України за вагомий внесок у розвиток педагогіки вищої школи та підготовку висококваліфікованих інженерно-технічних кадрів (2010);

— Почесна грамота з нагоди 50-річчя ВНТУ та за значні досягнення в розбудові університету (2010);

— Почесна грамота Вінницької обласної державної адміністрації за значний внесок у наукові досягнення ВНТУ та з нагоди Дня науки (2012);

— Почесне звання «Заслужений працівник освіти України»^[1] за значний особистий внесок у розвиток житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення (2012);

— Почесна грамота Вінницької обласної держадміністрації^[4] з нагоди відзначення в області Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення (2012);

— Подяка Академії будівництва України «За визначні особисті досягнення і творчі здобутки в будівництві» (2013);

— Подяка Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради ^[5] за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток будівельної галузі, високий професіоналізм (2013);

— Грамота Спортивного клубу Вінницького національного технічного університету (2015);

— Почесна грамота Вінницької обласної державної адміністрації та обласної ради ^[6] за сумлінну працю та особистий внесок в розвиток житлово-комунальної галузі (2016);

— Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «За наукові та освітні досягнення»^[7] (2020);

— Призначено довічну державну стипендію Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти (2021)^[8][9].

Наукові надбання[ред. | ред. код]

Результатом наукової та педагогічної діяльності Г. С. Ратушняка є понад 400 наукових праць та понад 100 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Розроблене за його участю експериментальне енергозберігаюче устаткування впроваджено у виробництво. Значну увагу Георгій Сергійович приділяє вирішенню актуальних навчально-методичних проблем педагогіки вищої школи. Напрям наукової діяльності – вдосконалення технологічних процесів та робочих параметрів тепло-, ресурсо- та природозберігаючих систем й устаткування для будівельної галузі та житлово-комунального господарства.

Монографії[ред. | ред. код]

1. Біогазові установки з відновлювальними джерелами енергії термостабілізації процесу ферментації біомаси : монографія / Г. С. Ратушняк, О. Г. Лялюк, І. А. Кощеєв ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2017. — 84 с. — ISBN 978-966-641-706-3.

2. Вібросилова технологія формування декоративних бетонних виробів : монографія / Г. С. Ратушняк, Н. М. Слободян ; ВНТУ. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2007. — 161 с. — ISBN 978-966-641-221. [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

3. Енергоефективні технологічні процеси та обладнання біоконверсії : монографія / Г. С. Ратушняк, К. В. Анохіна ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2013. — 148 с. — ISBN 978-966-641-546-5. [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]

4. Інтенсифікація біоконверсії коливальним перемішуванням субстрату : монографія / Г. С. Ратушняк, В. В. Джеджула ; ВНТУ. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2008. — 117 с. — ISBN 978-966-641-272. [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

5. Критеріальний метод оцінювання засобів обліку в системах водопостачання : Монографія / Г. С. Ратушняк, С. Й. Шаманський. — Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. — 180 с. — ISBN 966-641-062-1.

6. Прогнозування міцності та розподілу бокового тиску при виробництві пресованих бетонних дорожніх каменів : монографія / Г. С. Ратушняк, І. Н. Дудар, Ю. С. Бікс ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2014. — 120 с. — ISBN 978-966-641-583-0. [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

7. Регулювання витрати аеродинамічних потоків в системах вентиляції та аспірації : монографія / Г. С. Ратушняк, Р. В. Степанковский ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2015. — 112 с. — ISBN 978-966-641-643-1. [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]

8. Управління змістом проектів із забезпеченням надійності зовнішніх газорозподільних мереж : монографія / Г. С. Ратушняк, О. І. Ободянська ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2014. — 128 с. — ISBN 978-966-641-582-3.

9. Термічно неоднорідні енергоощадні огороджувальні конструкції малоповерхових будівель : монографія / Б. С. Бікс, Г. С. Ратушняк ; ВНТУ. — Вінниця : ВНТУ, 2019. — 76 с.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Ратушняк Георгій Сергійович – голова вченої ради факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання ВНТУ, член вченої ради ВНТУ [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.], член спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності 05.23.05 «Будівельні матеріали і вироби» [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.], член методичної ради ВНТУ [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.], заступник головного редактора міжнародного науково-технічного журналу «Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві» [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.], член редколегії республіканського науково-технічного збірника «Нова тема», експерт з ліцензування і акредитації вищих навчальних закладів державної акредитаційної комісії МОН України.

Захоплення[ред. | ред. код]

Садівництво, будівництво

Джерела[ред. | ред. код]

1. Георгій Сергійович Ратушняк : біобібліографічний покажчик до 70-річчя від дня народження [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

2. Життя і праця для освіти і науки. Ратушняк Георгій Сергійович [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

3. Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2017 року [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

4. Офіційний сайт Ратушняка Георгія Сергійовича [Архівовано 13 червня 2018 у Wayback Machine.]

5. Публікації Ратушняка Г. С. у відкритому доступі

Примітки[ред. | ред. код]