Расторгуєв Олександр Євгенович
Расторгуєв Олександр Євгенович | |
---|---|
Народився | 26 червня 1971 Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР |
Помер | 30 липня 2018 (47 років) Сібюd, ЦАР |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | кінематографіст, кінорежисер, документаліст |
Галузь | документальний фільм[1] |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
Знання мов | російська[1] |
Роки активності | 1997 — 2018 |
Жанр | документальний фільм |
Нагороди | |
IMDb | ID 1717952 |
Олександр Євгенович Расторгуєв (26 червня 1971, Ростов-на-Дону — 31 липня 2018, Сібю, ЦАР) — російський кінорежисер-документаліст.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1971 році в Ростові-на-Дону.
Навчався на філфаці Ростовського державного університету. У 1999 році закінчив Державну академію театрального мистецтва в Санкт-Петербурзі (1998).
Працював режисером ДТРК «Дон-ТР». За зйомку фільму «Чистий четвер» творча група фільму була звільнена керівництвом «Дон-ТР»[2]. Працював у петербурзькій редакції телеканалу НТВ. У 2001 році організував студію «Кіно».
Жив і працював у Ростові-на-Дону. Як режисер зняв тут у співавторстві з документалістом Павлом Костомаровим документальні фільми «Я тебе люблю» (2010) і «Я тебе не люблю» (2012). Фільми були представлені на кількох зарубіжних кінофестивалях (Франція, Нідерланди). У 2011 році Олександр Расторгуєв представив свій фільм «Я тебе люблю» в конкурсній програмі Роттердамського фестивалю.
У 2009 році Расторгуєв написав спеціально для OpenSpace.ru маніфест нового кіно[3].
У 2010 році підписав звернення російської опозиції «Путін повинен піти».
Заарештований 10 грудня 2011 в Ростові-на-Дону за участь у мітингах проти фальсифікації результатів виборів у Державну Думу[4].
У 2012 році спільно з провідним НТВ Олексієм Пивоваровим і документалістом Павлом Костомаровим створив інтернет-проект «Срок». У грудні того ж року разом з ними ж запустив масштабний документальний проект «Реальність»[5].
У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» КиноСоюза на підтримку України[6].
Олександр Расторгуєв разом з двома колегами — журналістом Орханом Джемалем і оператором Кирилом Радченком убитий в Центральноафриканській Республіці 31 липня 2018 року, де знімав фільм про діяльність у цій країні російської «Приватної військової компанії Вагнера»[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Бочкарев Г. В телекомпании нет должности «журналист» [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] // www.lenta.cjes.ru. — 2001. — 20 сент.
- ↑ Расторгуев А. Кинопробы [Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] // OpenSpace.Ru. — 2009. — 14 апр.
- ↑ Галина Пилипенко (10 грудня 2011). Ростов. Новости от режиссёра Расторгуева. Новости Ростова-на-Дону сегодня. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
- ↑ Сергей Петров (25 січня 2013). В Москве стартовал кинодокументальный антропологический проект. Ведомости.Пятница. Ведомости. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
- ↑ Мы с вами!. kinosoyuz.com. 8 березня 2014. Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ Венедиктов подтвердил гибель журналиста Орхана Джемаля в ЦАР [Архівовано 31 липня 2018 у Wayback Machine.] // ТАСС, 31.07.2018
Джерела[ред. | ред. код]
- Центр «Досье»: к убийству журналистов в ЦАР причастна ЧВК «повара Путина» [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // Радіо Свобода, 10 січня 2019
- Центр Ходорковского: убийство российских журналистов в ЦАР — это не ограбление [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // BBC, 10 січня 2019
- За погибшими в ЦАР журналистами следил местный жандарм. Он созванивался с их водителем и людьми Евгения Пригожина [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // Медуза, 10 січня 2019
- Хроника хорошо подготовленной смерти [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // Новая газета, 10 січня 2019
|