Радуцький Михайло Борисович

Радуцький Михайло Борисович
Народився 5 грудня 1968(1968-12-05) (55 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність фельдшер
Alma mater Національний університет фізичного виховання і спорту України
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія безпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Михайло Борисович Радуцький (нар. 5 грудня 1968, Київ) — народний депутат України IX скликання, президент клініки «Борис»[1], український підприємець, позаштатний радник Президента України Володимира Зеленського до 30 березня 2024 року[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Київському вищому медичному училищі ім. П. І. Гаврося, де здобув спеціальність фельдшера швидкої допомоги, а також у Київському національному університеті фізичної культури та спорту за спеціальністю «Олімпійський та професійний спорт», де здобув кваліфікацію магістра з олімпійського та професійного спорту.

У 1987 р. працював фельдшером Київської станції швидкої медичної допомоги. У 1989—1993 рр. займав посаду заступника директора «Київконцерт». У 1993 р. започаткував власний бізнес у медичній сфері. У 1994—2004 рр. — комерційний директор, заступник директора ТОВ «Борис», з 2004 р. — президент ТОВ «Борис».

У 2013 році вийшов випуск російського теле-шоу «Битва екстрасенсів» за участю Радуцького. В ньому екстрасенси намагались прочитати думки з його голови.[4] У 2014—2015 рр. — заступник голови Київської міської державної адміністрації Віталія Кличка[5].

У минулому — член Вищої Медичної Ради Міністерства охорони здоров'я України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2014 р. — радник голови КМДА Віталія Кличка, який відповідав за сферу охорони здоров'я і соцзахисту населення.[6]

Був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 18 у списку[7]. Безпартійний[8].

30 липня 2019 року Президент Володимир Зеленський призначив Радуцького своїм радником (поза штатом)[9]. Народний депутат став керівником групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Молдова, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Таїланд.

29 серпня 2019 року обраний головою комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді України IX скликання[10]. У 2023 році Рух ЧЕСНО визнав роботу комітету, який очолює Радуцький, найбільш прозорою[11]

З 2019 по 2022 рік голосував за законопроєкти, які передбачали реформування парламенту.[12]

У 2020 році указом президента[13] призначений Головою тимчасової робочої групи з питань реформування системи охорони здоров'я[14].

У 2021 році народний депутат голосував за законодавчу ініціативу, яка визнавала важливість подій Революції Гідності 2013-2014 років, забезпечувала соціальний захист постраждалих учасників та надавала оцінку діям силовиків та органів державної влади. [15]

У 2023 році урядовий законопроєкт 7457[16] щодо легалізації медичного канабісу Радуцький підтримав[17] і адвокатував разом з громадським сектором, зокрема "Пацієнтами України"[18]. В Україні 60 заводів готові виробляти ліки на основі канабісу.[19]

16 січня 2023 року разом з партнерами Франції та Польщі Радуцький презентував мобільну медичну амбулаторію, яку запланували доставити в Україну.[20]

Подав правку №75 до законопроєкту №8011 з таким текстом:[21]

у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією

19 жовтня 2023 року голосував за урядовий законопроєкт 8371 у першому читанні[22], який дозволяє заборонити діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором. [23]

25 жовтня 2023 року американські та українські заклади охорони здоров'я підписали два меморандуми про співпрацю. Одним з ініціаторів підписання меморандумів став Радуцький[24].

Погляди на медичну сферу[ред. | ред. код]

  • Вважав, що українцям не підходять європейські протоколи лікування[25].
  • Вважав, що Україні підходить модель Бісмарка і стверджує, що президент Зеленський знає як отримати гроші на медицину не збільшуючи податків. Тоді як сама система Бісмарка вимагає високих податків для постачання доступних послуг населенню.[26][відсутнє в джерелі][27]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Міла Радуцька. Син – Максим Радуцький (1989 р.н.), власник City Beach Club Kiev[25][27].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  2. Указ Президента України від 30 березня 2024 року № 210/2024 «Про увільнення М.Радуцького від виконання обов'язків Радника Президента України»
  3. Країна радників. Хто консультує Офіс президента. Українська правда (укр.). Процитовано 23 січня 2024.
  4. "Я потрапив у цунамі, із 800 людей вижило 80", - Радуцький про причини участі в шоу з екстрасенсами в РФ. Цензор.нет. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 6 червня 2021. (укр.)
  5. Президент Клініки «Борис» Михайло Радуцький призначений на посаду заступника голови КМДА medexpert.ua
  6. Кайдан, Тарас (20 серпня 2014). Виталій Кличко призначив ще чотирьох радників. Хмарочос (укр.). Процитовано 10 листопада 2023.
  7. На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019)
  8. Центральна виборча комісія
  9. Указ Президента України від 30 липня 2019 року № 564/2019 «Про призначення М.Радуцького Радником Президента України»
  10. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  11. Який комітет Верховної Ради найбільш закритий? Рух ЧЕСНО презентував Антирейтинг відкритості. www.chesno.org (укр.). Процитовано 10 листопада 2023.
  12. Михайло Радуцький Переважно голосує за за реформування українського парламенту (ІХ скликання) — Вони голосують для тебе. rada4you.org. Процитовано 10 листопада 2023.
  13. Указ Президента України №55/2020 «Про тимчасову робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я». Президент України. 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 26 травня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
  14. Указ Президента України від 21 лютого 2020 року № 55/2020 «Про тимчасову робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я»
  15. Михайло Радуцький Максимально голосує за за відзначення подій Революції Гідності — Вони голосують для тебе. rada4you.org. Процитовано 10 листопада 2023.
  16. Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  17. Михайло Радуцький: Закон про медичний канабіс наближає Україну до цивілізованих держав і відриває від країн-ізгоїв. www.rada.gov.ua. Процитовано 10 листопада 2023.
  18. Українські військові вимагають легалізувати медичний канабіс | Пацієнти України (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  19. Комісарова, Олександра (8 грудня 2021). 60 заводів в Україні готові виробляти ліки з використанням канабісу — Радуцький. Суспільне. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
  20. https://www.rada.gov.ua/news/razom/232229.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  21. Порівняльна таблиця до проекту Закону України. Верховна Рада України.
  22. w1.c1.rada.gov.ua http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=25131. Процитовано 10 листопада 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. Хто зі «слуг» не голосував за заборону Московської церкви (повний список). Главком | Glavcom (укр.). 19 жовтня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  24. Михайло Радуцький розповів, як будуть співпрацювати медзаклади України та США: підписано меморандум. Політична партія «Слуга Народу» (укр.). 25 жовтня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  25. а б Хто такий Михайло Радуцький і як він потрапив в расистський скандал. UAportal. 30.07.2019 13:48. Процитовано 29 березня 2022.
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. а б Радуцький Михайло Борисович. АГРОПОЛІТ (Досьє). 4 жовтня 2019, 11:05. Процитовано 29 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]