Пітер Ван Вуд

Пітер Ван Вуд
Основна інформація
Повне ім'я	нід. Pieter van Houten
Дата народження	19 вересня 1927(1927-09-19)
Місце народження	Гаага, Нідерланди
Дата смерті	10 березня 2010(2010-03-10) (82 роки)
Місце смерті	Рим, Італія
Роки активності	з 1946
Громадянство	Нідерланди і Італія
Професії	співак, гітарист, астролог, автор пісень
Освіта	Гаазька консерваторія
Інструменти	гітара і вокал[d]
Жанри	джаз
Псевдоніми	Peter Van Wood

Пітер Ван Вуд (італ. Peter Van Wood, 19 вересня 1927, Гаага — 10 березня 2010, Рим) — голландсько-італійський гітарист, співак, автор пісень, актор та астролог^[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Пітер ван Гутен народився у Гаазі. Він почав грати на гітарі, коли йому було чотирнадцять років, і він навчався в Гаазькій королівській консерваторії. Одночасно він почав слухати джазових гітаристів і почав грати в невеликих групах в Нідерландах.

Він серед перших застосував електрогітару зі спеціальними ефектами, такими як ехо та реверберація. У 1946 році він виступав на London Palladium^[en], а в 1947 і 1948 роках гастролював по всьому світу, включаючи концерти в театрі «Олімпія» в Парижі та в Карнегі-Хол у Нью-Йорку^[1].

Приблизно в цей час він придбав свою гітару Gretsch White Falcon^[en].

У 1949 році переїхав до Італії. Після серії концертів і шоу в Неаполі з ним зв'язався піаніст і співак Ренато Карозоне, якого попросили зібрати групу на вечір відкриття клубу. Тріо записало кілька альбомів для звукозаписної студії Pathé, а потім стало квартетом після приходу угорського музиканта циганського походження Елека Бачика, що грав на басі, гітарі та скрипці.

У 1954 році Ван Вуд покинув Тріо Карозоне, щоб присвятити себе сольній кар'єрі. Він утворив квартет, який співпрацював з лейблом Fonit^[en], на якому випустив багато успішних записів.^[1]

Найвідоміша пісня Ван Вуда — «Butta la chiave», в якій чітко видно «діалог» між текстами, які він співає, та відгуками його «співаючої» гітари, імітуючи негативні відповіді дружини, яка відмовляється пустити чоловіка назад в їхній будинок^[2]. До його інших відомих пісень належать «Via Montenapoleone», пісня про одну з найвідоміших вулиць Мілана, «Tre numeri al lotto», «Mia cara Carolina» та «Capriccio».^[1]

У 1960-х роках він вирішив присвятити себе астрології і почав писати гороскопи в італійські газети та журнали, продовжуючи паралельно робити музичні записи. Він відкрив нічний клуб «Амстердам 19» у Мілані (до якого переїхав з Неаполя) на Galleria Passarella, де часто виступав як співак і гітарист.

У 1974 році він записав Guitar Magic — інструментальний альбом для звукозапису Vedette Phase-6.

У 1982 році Ван Вуд записав тематичну пісню італійського телешоу La Domenica Sportiva. Він знову став відомим на італійському телебаченні, коли брав участь у футбольному шоу Quelli che… il Calcio^[en], з ведучим Фабіо Фаціо. Після цього він часто виступав у ролі гостя в телевізійних шоу РАІ.

У жовтні 2007 року він подав до суду на гурт Coldplay на один мільйон євро, заявивши, що їх пісня Clocks є плагіатом його пісню «Caviar and Champagne»^[3].

Пітер Ван Вуд помер 10 березня 2010 року в Університетській клініці Агостіно Джемеллі в Римі після тривалої хвороби.^[3][4][5]

Дискографія[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

• Zampa, Fabrizio (1990). Van Wood, Peter. У Castaldo, Gino (ред.). Dizionario della canzone italiana [Dictionary of the Italian song] (Italian) . Rome, Italy: Armando Curcio Editore. с. 1690.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Peter Van Wood (Italian) . Rome, Italy: RAI. March 2001. Архів оригіналу за 17 June 2009. Процитовано 12 березня 2010.

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Яндекс.Музика Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Discogs · MusicBrainz · muziekweb.nl · Europeana Тематичні сайти Quora Нормативний контроль BNE: XX997846 · Freebase: /m/0bs6xyd · GND: 104653789X · GTAA: 232105, 171535 · ISNI: 0000000059889669 · VIAF: 88027366 · WorldCat: viaf-88027366