Пісня про Тютюнника

Ця пісня оспівує не лише одну видатну особистість, а й все військо УНР, що протистояло ворожій окупації і до 1921 року вело боротьбу зі значно переважаючими силами більшовиків. Але особливе місце відведено особистості Юрія Тютюнника. Юрій Йосипович Тютюнник — український військовий діяч часів УНР, деякий час — генерал-хорунжий УНР, ініціатор та один з керівників Першого Зимового походу. Нагороджений Залізним Хрестом УНР за Зимовий похід і бої.

Текст пісні[ред. | ред. код]

Гарматним димом розкотилися луни

І вітер степами гуде, гей,

Літає мов сокіл, кружляє Тютюнник.

Тютюнник на Київ іде.

Гей, гей, гей, гей |

Тютюнник на Київ іде | (2)

Напоїмо коней із синього Дону,

Самі нап'ємося з Дніпра, гей,

У Києві ворог, і жах охолоне

Героїв чакає сестра

Гей, гей, гей, гей |

Героїв чекає сестра | (2)

Тримайтесь, герої — за нами святий Юрій

У тяжкім нерівнім бою, гей,

Послав нас до бою, гей, Симон Петлюра

Боротись за матір свою

Гей, гей, гей, гей |

Боротись за матір свою | (2)

В нерівнім бою протремтіли гранати

І кулі степами прогули

Героїв походу відплакали мати.

Що як грізний вихор пройшли.

Гей, гей, гей, гей |

Що як грізний вихор пройшли | (2)

Гей прийде пора і година розплати,

Для ворога нагло впаде, гей, .

З мільйонами стане під Київ карати

Тютюнник з Сибіру прийде.

Гей, гей, гей, гей |

Тютюнник з Сибіру прийде | (2)

Виконання[ред. | ред. код]

• «Пісня про Тютюнника» (Національна капела бандуристів України)