Пінскер Марк Семенович

Пінскер Марк Семенович
Народився 24 квітня 1925(1925-04-24)
Москва, СРСР
Помер 23 грудня 2003(2003-12-23) (78 років)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність математик, інформатик
Alma mater механіко-математичний факультет МДУd
МДУ[1]
Галузь теорія кодування і теорія інформації
Заклад The Institute for Information Transmission Problems of Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Колмогоров Андрій Миколайович
Аспіранти, докторанти V. N. Koshelevd[1]
Нагороди

Марк Семенович Пінскер (рос. Марк Семено́вич Пи́нскер; нар. 24 квітня 1925, Москва — пом. 23 грудня 2003, Москва) або Марк Шлемович Пінскер (рос. Марк Шлемо́вич Пи́нскер) — відомий радянський математик у галузях теорії інформації, теорії ймовірностей, теорії кодування, ергодичної теорії, математичної статистики та телекомунікаційних мереж.

Навчання[ред. | ред. код]

Марк Пінскер закінчив механіко-математичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова в 1949 році. У 1950-х роках під керівництвом Андрія Колмогорова вивчав стохастичні процеси.

1963 року захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук, а 1973-го йому присвоєно звання професора[2]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Починаючи з 1955 року Марк Пінскер працював у Лабораторії з розробки наукових проблем дротового зв'язку АН СРСР, пізніше перейменованої в Лабораторію систем передачі інформації АН СРСР. У 1961 році вона була перетворена в Інститут проблем передачі інформації АН СРСР (нині — ІППІ Російської Академії наук, Москва), а Пінскер очолив Лабораторію № 1 створеного інституту[3].

З 1991 року обіймав посаду головного наукового співробітника.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Серед його досягнень класична стаття про теорію ентропії динамічних систем, в якій введено максимальне розділення з нульовою ентропією, пізніше відоме як розділення Пінскера. Його роботи з математичної статистики були присвячені переважно застосуванням теорії інформації, включаючи асимптотично достатні статистики для параметричної та непараметричної оцінки. Він також отримав помітні результати в теорії комутаційних мереж та проблем складності в теорії кодування.

Нагороди[ред. | ред. код]

1978 року Інститут інженерів з електротехніки та електроніки нагородив Марка Пінскера премією Клода Шеннона[en], а 1996 року отримав Медаль Річарда Геммінга.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Быховский М. А. Пионеры информационного века: История развития теории связи — М.: Техносфера, 2006. — 376 с. — (История электросвязи и радиотехники; Вып.4).
  3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. IEEE Richard W. Hamming Medal Recipients (PDF). IEEE. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2015. Процитовано 29 травня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]