Пшемислав Зволінський

Пшемислав Зволінський (пол. Przemysław Zwoliński; 26 вересня 1914(19140926), м. Опава, тепер Чехія — 4 листопада 1981, Варшава) — польський мовознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1936 Львівський університет.

Протягом 1939—1952 (з перервою) викладав в університетах Львова, Вроцлава, Торуня, Кракова.

В 1953—1970 — професор, завідувач кафедри української філології Варшавського університету. В 1957—1968 — керівник лабораторії української філології Польської АН. З 1968 — директор Інституту російської філології, а з 1971 — завідувач кафедри загального мовознавства Варшавського університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував питання польської ономастики, словотвору, історії польської мови, історії слов'янських мов.

Велику увагу приділяв питанням української мови («Розвиток української мови від XIV до XVIII ст.», 1957; «Іван Франко як мовознавець», 1958; «Мовна біографія Тараса Шевченка», 1964; «Т. Лер-Сплавінський як дослідник східнослов'янських мов», 1965; «Погляди європейських граматистів XVI—XIX ст. на українську та білоруську мови», 1968; «Мовна біографія Івана Котляревського», 1970; «Котляревськіана», кн. 1—2, 1971— 80, та ін.).

Співавтор «Нарису історії української мови» (1956, разом з С. Грабцем і Т. Лером-Сплавінським) та редактор «Українсько-польського словника» (1957, разом з С. Грабцем).

Література[ред. | ред. код]

• Лукінова Т. Б. Зволінський Пшемислав // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Encyklopedia wiedzy о języku polskim. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978;
• Nieuważny F. Przemysław Zwoliński jako filolog wschodniosłowiański. «Slavia Orientalis», 1982, r. 31, № 1—2;
• Urbańczyk S. Przemysław Zwoliński // Język Polski», 1983, t. 63, № 1-2.