Публічна діяльність
Публі́чна дія́льність — діяльність в ім'я загального блага, в інтересах всіх, на виконання загальної волі. Як правило, проводитися за рахунок якихось загальних ресурсів суспільства. Тобто діяльність направлена в протилежний бік від приватної, отже учасники публічної діяльності, в розрізі юриспруденції, набувши публічні права, втрачають частину приватних прав.
Публічна діяльність заснована не на забезпеченні власного інтересу органу управління, не на волі вибору, а на функціональній заданості мети. Для цього у законодавстві чітко визначаються завдання і функції публічних органів, їх компетенція і повноваження, процедури створення і діяльності та відповідальності за перевищення меж компетенції того чи іншого органу публічної влади.
Відносини, що опосередковують приватну і публічну діяльність, відрізняються проміж собою за природою та методами їхнього регулювання, однак головне, що їх відрізняє, — це мета, задля якої здійснюється публічна чи приватна діяльність, інтерес, якого прагнуть досягти учасники відповідних відносин.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник термінів, вживаних у законодавстві України
- ТЕОРИЯ АДВОКАТУРЫ
- Мінка Т.П. Питання адміністративного права та адміністративної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. пр. / Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. — Дніпропетровськ: ДДУВС, 2010. — № 2 (48). — C. 90.