Пропіонати
Пропіона́ти (відомі також як пропаноа́ти) — солі або естери пропіонової кислоти.
Солі пропіонової кислоти[ред. | ред. код]
Лужні і лужноземельні солі пропіонової кислоти добре розчинні у воді і не розчиняються у органічних розчинниках.
До поширених солей пропінової кислоти належать пропіонат натрію, пропіонат кальцію, пропіонат калію, пропіонат амонію.
Естери пропіонової кислоти[ред. | ред. код]
Естери пропіонової кислоти утворюються при взаємодії пропіонової кислоти зі спиртом. При цьому утворюються метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, пентиловий, гексиловий, бензиловий, фенетиловий, феніловий та інші естери пропіонової кислоти.[1]
Естери погано розчиняються у воді, але добре змішуються з органічними розчинниками.
Токсичність[ред. | ред. код]
Ймовірний механізм надходження ефірів пропіонової кислоти через шкіру з наступним розвитком інтоксикації (малоймовірний при незначних концентраціях).[2] Ефіри пропіонової кислоти вважаються отрутами політропної і паренхіматозної дії.[2] В організмі під впливом ферментів пропіонати гідролізуються з утворенням пропіонової кислоти та спирту. Пропіонова кислота включається у цикл Кребса і повністю перетворюється в організмі з утворенням води і вуглекислого газу. Вона не є токсичною для організму. Характер, місце і сила дії пропіонатів на організм залежать від швидкості гідролізу.
Застосування[ред. | ред. код]
Широко використовуються як розчинники і екстрагуючі засоби, добавки до лаків і клеїв на основі синтетичних смол, а пропіонати з приємним інтенсивним запахом використовуються як есенції в парфумерії та харчовій індустрії.[3] Солі натрію, кальцію, калію застосовуються як консерванти у харчових продуктах в Європейському Союзі (Е 280—283) та Україні.
Пропіонати також знаходять застосування у виробництві пестицидів для знищення бур'янів — гербіцидів (феноксапроп-пара-етил, флуазифоп-пара-бутил, хізалафоп-пара-етил).[2] Ці гербіциди є системної дії — вони акумулюються в тканинах наземної та підземної частини бур'янів і порушують синтез жирних кислот рослин, в результаті чого рослини гинуть.[2] Період напіврозпаду пропіонатів у ґрунті — близько тижня.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Общая органическая химия: Пер. с англ. — М., 1983. — Т. 4. — С. 332–335, 408–526.
- ↑ а б в г д Ткачишин В. С. Отруєння ефірами пропіонової кислоти[недоступне посилання з липня 2019] // Медицина невідкладних станів: Науковий журнал[недоступне посилання з липня 2019]. — № 5(44), 2012[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Яды, противоядия и помощь при отравлениях / А. А. Алтымышев, Е. П. Зотов, И. Г. Шевченко. — Фрунзе: Кыргызстан, 1983. — 137 с