Принія рудочерева
| Принія рудочерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
,_Mangaon,_Maharashtra,_India,_by_Shantanu_Kuveskar.jpg) Рудочерева принія (підвид P. s. socialis) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Prinia socialis (Sykes, 1832) | ||||||||||||||||
 Ареал рудочеревої принії та межі поширення підвидів | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Burnesia socialis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Принія рудочерева[2] (Prinia socialis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Індостані[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13-14 см. Рудочерева принія має короткі, округлі крила, довгий, направлений вгору, смугастий, кремово-чорний хвіст, короткий чорний дзьоб. Тім'я сіре, нижня частина тілу рудувата. В гніздовий період північні популяції мають чорне тім'я і щоки, крила коричневі. В негнізовий період у них хвіст стає довшим, а над очима з'являються білі "брови". Линяння відбувається двічні на рік, навесні і восени[4]. Південні популяції зберігають літнє забарвлення впродовж всього року.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[5]
- P. s. stewarti Blyth, 1847 — північно-східний Пакистан, західна і північна Індія, Непал;
- P. s. inglisi Whistler, 1933 — північно-східна Індія, Бутан, Бангладеш;
- P. s. socialis Sykes, 1832 — південна Індія;
- P. s. brevicauda Legge, 1879 — Шрі-Ланка.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудочереві принії живуть на сухих луках і пасовищах, в чагарникових заростях і садах.
Поведінка[ред. | ред. код]
Рудочереві принії харчуються комахами. Живуть парами[6]. Сезон розмноження починається після завершення сезону дощів, на півночі Індії він зазвичай триває з червня по вересень, а на Шрі-Ланці з грудня по березень або з серпня по жовтень[7]. Гніздо робиться з живого зеленого листя, яке зшите павутинням і встелене пухом[8][9]. В кладці 3-5 яєць рудуватого або каштанового кольору[10]. Інкубаційний період триває 12 днів[11][12][13]. Рудочереві принії часто стають жертвами гніздового паразитизму з боку сіроволих і малих кукавок[14].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Рудочерева принія (Бенгалуру) -
Гніздо з яйцями -
Рудочерева принія (Пуне, Махараштра) -
Гніздо рудочеревої принії (Мумбаї)
_nest-_eggs_in_West_Indian_Elm_(Guazuma_ulmifolia)_in_Hyderabad,_AP_W_IMG_7496.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Prinia socialis. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali, S.; Ripley, S. D. (1997). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 8 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 55—60.
- ↑ Hall, KSS; Tullberg, BS (2004). Phylogenetic analyses of the diversity of moult strategies in Sylviidae in relation to migration (PDF). Evolutionary Ecology. 18: 85—105. doi:10.1023/B:EVEC.0000017848.20735.8b. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
- ↑ Hemanth, J. (1990). On the roosting of the Ashy Wren-Warbler. Newsletter for Birdwatchers. 30 (5&6): 15.
- ↑ George, J. C. (1962). Nest-shifting behaviour of the Ashy Wren-Warbler (PDF). The Auk. 78 (3): 435—6. doi:10.2307/4082287. JSTOR 4082287. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
- ↑ Ramanan, R. V. (1995). The nest of Ashy Wren Warbler Prinia socialis. Newsletter for Birdwatchers. 35 (1): 17.
- ↑ Bhambral, R. (1966). Dog's hair used for nest by Ashy Wren Warblers. Newsletter for Birdwatchers. 6 (8): 7.
- ↑ Oates, E. W. (1905). Catalogue of the collection of birds' eggs in the British Museum. British Museum.
- ↑ Karthikeyan, S (1993). Monogamy in Ashywren Warbler Prinia socialis: How much do sexes share domestic duties. У Verghese, A; Sridhar, S; Chakravarthy, AK (ред.). Bird Conservation: Strategies for the Nineties and Beyond. Ornithological Society of India, Bangalore. с. 200—201.
- ↑ Wesley, H. D. (1994). Nest-temperature regulation during incubation in Ashy Wren-Warbler. Newsletter for Birdwatchers. 34 (2): 29—31.
- ↑ Desai, R N (1993). Atmospheric temperature and the incubation pattern in the Ashy Wren-Warbler Prinia socialis. У Verghese, A; Sridhar, S; Chakravarthy, AK (ред.). Bird Conservation: Strategies for the Nineties and Beyond. Bangalore: Ornithological Society of India. с. 176.
- ↑ Lowther, Peter E. (2012). Host list of Avian brood parasites – 2 (PDF). Chicago, IL, USA: Field Museum of Natural History. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Balachandran, S; Rosalind, Lima (1992) Southern Ashy Wren-Warbler Prinia socialis socialis Sykes in Pt. Calimere Wildlife Sanctuary, Tamil Nadu. [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89(3):377.
- Jairamdas, Arjun (1977) Three nests of Ashy Wren Warbler – diary of one season. Newsletter for Birdwatchers . 17(2):4–6.
- Subramanya, S.; Veeresh, G. K. (1998) Nesting of two insectivorous birds in the rice fields of Bangalore. Chap. 4. In: Birds in Agricultural Ecosystem. (Eds: Dhindsa, MS; Rao, P Syamsunder; Parasharya, BM) Society for Applied Ornithology, Hyderabad, 10–17.
- Ajmeri, R. M.; Das, A. R. K.; Sasikumar, M. (1961) An unusual nest of the Ashy Wren-warbler (Prinia socialis). Newsletter for Birdwatchers . 1(4):1.
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |