Принц Кореясу
| Принц Кореясу | |
|---|---|
| 惟康親王 | |
| Народився | 26 травня 1264 Камакура |
| Помер | 25 листопада 1326 Хейан-кьо |
| Підданство | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | Сьоґун |
| Членство | Сьоґунат Камакура |
| Титул | принц |
| Посада | сьоґун |
| Військове звання | Сьоґун |
| Термін | 1266—1289 роки |
| Попередник | Принц Мунетака |
| Наступник | Принц Хісаакі |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Принц Мунетака |
| Мати | Коное Сайко |
| Брати, сестри | Mizukod |
| Діти | 5 синів і 1 донька |
| Автограф |  |
Принц Кореясу (26 травня 1264 —25 листопада 1326) — 7-й очільник Камакурського сьогунату в 1266—1289 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Належав до Імператорського дому Японії. Старший син принца Мунетаки, сьогуна, та Коное Сайко (представниці гілки клану Північних Фудзівара). Народився у 1264 році у Камакурі (столиці сьогунату). У 1266 році після повалення батька за наказом сіккена Ходзьо Масамури стає новим сьогуном з молодшим четвертим рангом. Втім фактично владу зберігали представники роду Ходзьо.
1270 року відбулася церемонія залишення Кореясу імператорської родини (сінсекі кьока). Того ж року отримав старший третій ранг. наприкінці року очолив коноефу (палацову гвардію). 1271 року призначено кокусі провінції Оварі. 1272 року надано молодший другий ранг. 1276 року призначено кокусі провінції Санукі. також зберіг за собою керівництво провінцією Оварі. 1279 року стає власником старшого другого рангу.
У 1287 році послідовно отримав посади середнього державного радника, Правого генерала, Лівого генерала, а потім Правого міністра. У 1289 році очолив заколот проти сіккена Ходзьо Садатокі, який було придушено. Кореясу позбавлено посади та відправлено до Кіото, де поміщено під нагляд Рокухара Тандай (спецального органу Ходзьо за наглядом за імператорським двором). Невдовзі стає буддистським ченцем під ім'ям Оно-но мія. Новим сьогуном оголошено зятя принца Кореясу — принца Хісаакі.
Помер у 1326 році.
Джерела[ред. | ред. код]
- Titsingh, Isaac. (1834). Nihon Ōdai Ichiran; ou, Annales des empereurs du Japon. Paris: Royal Asiatic Society, Oriental Translation Fund of Great Britain and Ireland. OCLC 5850691
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01753-5
