Примаченко Вадим Вікторович
| Примаченко Вадим Вікторович | |
|---|---|
| Народився | 14 вересня 1951 (72 роки) Новий Миропіль |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | Дипломат |
| Alma mater | Факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету (1977) |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Посада | Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словенії |
Вадим Вікторович Примаченко (14 вересня 1951) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Югославії (1996—1998), Ірані (2002—2003), Індонезії (2004—2007) та Словенії (2007—2011).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 вересня 1951 року в селі Новий Мирополь на Житомирщині. 1977 року закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Кандидат економічних наук.
З 1977 до 1990 — працював у міжнародному відділі Академії Наук України.
З 1990 до 1991 — перший секретар відділу двосторонніх відносин і регіонального співробітництва МЗС УРСР
1991 року — перший секретар Посольства СРСР в Югославії.
З 1991 до 1993 — представник МЗС України в Югославії.
З 1993 до 1995 — генеральний консул України в Белграді.
З 1995 до 1996 — радник-посланник, тимчасовий повірений у справах України в Югославії.
З 03.07.1996[1] до 01.04.1998[2] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Югославії.
З 09.1998 до 02.1999 — заступник начальника Третього територіального управління МЗС України.
З 02.1999 до 2001 — начальник Історико-архівного управління МЗС України.
З 18.02.2002[3] до 12.07.2003[4] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Іран.
З 20.10.2004[5] до 12.03.2007[6] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Індонезії.
З 12.03.2007[7] до 06.05.2011[8] — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словенії.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України № 501/96
- ↑ Указ Президента України № 236/98
- ↑ Указ Президента України № 144/2002
- ↑ Указ Президента України № 596/2003
- ↑ Указ Президента України № 1285/2004
- ↑ Указ Президента України № 192/2007
- ↑ Указ Президента України № 193/2007
- ↑ Указ Президента України № 550/2011. Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 7 травня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- В. М. Матвієнко. Примаченко Вадим Вікторович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4