Презенталізм
Презенталізм — течія, яка склалася в російській поетичній школі метареалізму (кінець 70-х початок 90-х років ХХ століття), що стверджує ідею присутності речі в ліриці, її видимості та відчутності.
Автором терміну «презенталізм» є російський філософ, культуролог Михайло Епштейн. Позначаючи творчість двох представників школи метареалістів Олексія Парщикова та Іллі Кутика[ru] він зазначає основні риси їх поетики як «поезія присутності», «поезія сьогодення»[1].
Презенталізм стверджує саму присутність речі, її видимість, відчутність — як необхідну і достатню умову осмисленості поезії. Поетичний твір будується як послідовність різних поглядів на якусь річ, способів її сприйняття і описів, які в сукупності і розкривають її сутність.
Презенталізм співвідноситься з футуризмом у пошуку нових форм прояву авторського бачення світу, та на відміну від футуризму, презенталізм не є художнім зверненням до майбутнього, це поезія сьогодення, що спираючись на технічну естетику оточуючих нас речей, навіює читачам магію їх вагомості, зримість їх присутності. Річ не з'єднана з ідеєю і не протистоїть їй, а сама по собі є ідеєю.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Prezentalizm[недоступне посилання з липня 2019]
- Постмодерн і концептуалізм: мистецтво нового часу [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Алексей Парщиков. Стихи [Архівовано 29 листопада 2012 у WebCite]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.emory.edu/INTELNET/pm10_manif_poez.htm [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] Михаил Эпштейн. Постмодерн в русской литературе.