Преголя

Преголя
Вигляд на Преголю та острів Канта з оглядового майданчика «Рибного селища»
54°38′52″ пн. ш. 21°47′26″ сх. д. / 54.64777800002777752° пн. ш. 21.79083300002777790° сх. д. / 54.64777800002777752; 21.79083300002777790
Витік злиття Інструча й Анграпи
• координати 54°38′52″ пн. ш. 21°47′26″ сх. д. / 54.64777800002777752° пн. ш. 21.79083300002777790° сх. д. / 54.64777800002777752; 21.79083300002777790
Гирло Віслинська затока Балтійського моря
• координати 54°41′20″ пн. ш. 20°22′40″ сх. д. / 54.68888888891677169° пн. ш. 20.37777777780577892° сх. д. / 54.68888888891677169; 20.37777777780577892
Басейн Pregolya Basind
Країни: Росія
Регіон Калінінградська область
Довжина 123 км
Площа басейну: 15 500
Середньорічний стік 90
Притоки: Лина, Baydukovkad, Borovayad, Bolshayad, Gvardeyskayad, Glubokayad, Golubayad, Gremyachyad, Guryevkad, Lakovkad, Dajnad, Анграпа, Інструч, Torfyanayad, Deymad і Mendeleyevskyd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Прего́ля (стародавня назва Хрон[1], давньопрусськ. Прейгара, нім. Pregel — Прегель, лит. Prieglius, пол. Pregoła) — річка, що впадає до Балтійського моря, точніше до прісноводної Калінінградської (Віслинської) затоки. Довжина Преголі — 123 км, разом з Анграпою (одна з найважливіших приток) — 292 км. Площа басейну Преголі — 15,5 тис. км². Прусська назва річки — Скара, що означає «вигнута», пізніша — Претора — «безодня». Назва Претора трансформувалась у німецьке Прегель[2].

Географія[ред. | ред. код]

Преголя є найдовшою річкою, що цілком протікає в межах Калінінградської області. Преголя бере початок від злиття Інструча й Анграпи, в районі міста Черняхівськ. Ширина Преголі в Черняхівську становить 20 метрів, в Калінінграді — 80 метрів. Глибина від 2-3 метрів у верхній течії й до 8-16 у нижній. За Гвардійськом, в районі селища Озерки, Преголя розділяється на два паралельних русла, Нова Преголя (північне русло) і Стара Преголя (південне русло). У багатьох місцях ці русла з'єднуються протоками, таким чином утворюється велика кількість островів. Останній острів перед гирлом — Кнайпхоф (острів Канта) в Калінінграде, за ним Стара й Нова Преголя з'єднуються до єдиного русла.

Над Преголею (від витоку до гирла) розташовані такі міста й селища міського типу: Черняхівськ, Знаменськ, Гвардійськ, Калінінград.

Преголя з'єднана каналом з річкою Німан. Фактично рукавом Преголі є річка Дейма, яка відходить від Преголі у Гвардійську та впадає до Куршської затоки у Поліську.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Весінній паводок (березень — квітень), літньо-осінній межень. Середня витрата води 90 м³/с. В заплаві Преголі розташовано декілька озер-стариць, найкрупніші з них — Вороняче й Пусте в районі Озерків.

Шістдесят відсотків стоку Преголі припадає на Калінінградську затоку, решта сорок відсотків через Дейму відводяться до Куршської затоки.

Преголя — рівнинна річка, швидкість течії варіюється від 0,5 м/с нижче Черняхівська до 0,1 м/с в гирлі та в рукаві Дейми.

Живлення річки змішане, дощова складова 40 %, снігова — 35 %, ґрунтова — 25 %. Під час паводків річка розливається, затоплюючи заплаву. Нагони можуть призводити до повеней, останні сильні повені стались 19 листопада 2004 року й 10 серпня 2005 року[3]. В минулому відбувались катастрофічні повені.

Притоки[ред. | ред. код]

Основні притоки — Інструч і Анграпа, які, зливаючись, утворюють Преголю.

Наступна за значимістю й довжиною лівобережна притока Лава впадає в районі Знаменська на 72 км від витоку Преголі. Також Преголя з'єднана з Куршською затокою річкою Дейма.

До Преголі впадають й інші малі річки, серед них від гирла впадають:

Фауна[ред. | ред. код]

В Преголі та її притоках проживає близько сорока різних видів риб, в тому числі: товстолобик, щука, плотва, окунь, йорж, сом, короп, лящ, плоскирка, краснопірка, жерех, верховодка, верхівка, чехоня, сиг, ряпушка, кумжа, сьомга, налим, корюшка, вусач, мересниця річкова, підуст, форель, харіус, палія, рогатка, в'юн, судак.

Через забруднення Преголі в дійсності багато з цих риб зустрічаються рідко. Багато риби, що йде на нерестилище у середній течії Преголі, гинуть перед гирлом Преголі (в районі Калінінграда), оскільки ця частина річки найзабрудненіша побутовими й промисловими відходами. Але останнього часу, у зв'язку з закриттям целюлозно-паперового заводу, чисельність риби помітно збільшилась.

Судноплавство[ред. | ред. код]

Преголя стала судноплавною річкою завдяки роботам із поглиблення дна. На початку XX століття гирло Преголі з'єднали з Балтійським морем судноплавним каналом.

До будівництва залізниці Калінінград — Черняхівськ Преголя мала важливе значення як транспортна артерія. Нині її значення у цій якості сильно знизилось. Тим не менше комерційне судноплавство Преголею зберігається донині.

Гідротехнічні споруди[ред. | ред. код]

З метою покращення умов судноплавства Преголею у двадцятих роках було ухвалено програму будівництва гідротехнічних споруд, в рамках якої в період з 1921 по 1926 рік було зведено п'ять шлюзів та Інстенбурзький канал.

Шлюзи[ред. | ред. код]

Шлюзи було зведено на найскладнішій у навігаційному відношенні ділянці річки між Знаменськом та Заовражним. Всі шлюзи мають стандартні розміри: 45 м у довжину й 7,5 м у ширину. Поряд із кожним шлюзом знаходився будинок смотрителя.

Список шлюзів:

Інстербурзький канал[ред. | ред. код]

Інстербурзький судоплавний канал починається біля шлюзу поряд із Новим Селищем і проходить через центр Черняхівська до русла Анграпи. Довжина каналу — 4 км, ширина — 7 метрів.

Мости[ред. | ред. код]

Мости перелічено за течією річки.

Міст Автомобільних смуг Залізничних полотен Трамвайних колій Прольотів Розвідний Примітки
Мости від гирла до Талпаків
Міст у Бережковському 1 - - 3 ні До війни мав розвідний середній проліт.
Міст у Межиріччі 2? - - 3 ?
Мости на території Талпаків
Старий автомобільний міст 2? - - 3 ні ? Не використовується. Частково розібрано.
Естакадний міст на трасі А-229 2 - - ? ні
Мости на території Знаменська
Естакадний міст на дорозі Р-514 2 - - 7 ні
Мости на території Гвардійська
Автомобільний міст на дорозі Р-512 2 - - ? ні
Мости на території Калінінграда [4]
«Берлінський» мост 2 - - ? ні Ще 2 смуги частково зруйновано та після війни не відновлювались. Через Стару й Нову Преголю. Окружна дорога Калінінграду.
Другий естакадний міст 6 - - ? ні В процесі будівництва. Через Стару й Нову Преголю.
"Високий" міст 2 - 2 3 Середній проліт
"Ювілейний" міст - - - 3 Середній проліт Через Стару Преголю. Пішохідний.
"Дерев’яний" міст 2 - 2 3 Середній проліт
"Медовий" міст 1 - - 3 Середній проліт Через канал між Старою та Новою Преголею.
Естакадний мост 4 (6 не на всією довжиною мосту) - 2 ? ні Через Стару й Нову Преголю
Залізничний міст - 1 - 3 Середній проліт Розведено та законсервовано
Двоярусний міст 2 (нижній ярус) 2 (верхній ярус) - 3 Середній проліт Пішохідні доріжки на нижньому ярусі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кулаковський Ю. Карта Європейської Сарматії за Птолемеєм. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 5 лютого 2011.
  2. Вокруг Света (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 5 лютого 2011.
  3. Сайт «750 років Кенігсбергу». Архів оригіналу за 9 листопада 2010. Процитовано 5 лютого 2011.
  4. Розташування мостів на островах Кенігсбергу склало фактичну основу задачі про сім мостів, вигаданої та вирішеної Леонардом Ейлером, що заклала основи теорії графів.

Література[ред. | ред. код]

  • Федоров Г. М. У карты Калининградской области. Калининградское книжное издательство, 1986. стор. 88 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]