Права ЛГБТ в Білорусі
| ЛГБТ |
|---|
 |
| Історія ЛГБТ-руху |
| Культура |
| Переслідування і упередженість |
| Законодавство |
| ЛГБТ і суспільство |
| Персоналії |
 Портал ЛГБТ |
Білорусь стала третьою республікою колишнього СРСР, яка скасувала кримінальне покарання за гомосексуальність. Гомосексуальні відносини в Білорусі легальні з 1994 року. Згідно зі статтею 32 Конституції та статтями 1 і 12 Кодексу про шлюб та сім'ю, шлюб укладається між чоловіком та жінкою[1][2]. В Білорусі нема спеціального антидискримінаційного законодавства, яке забороняло б дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.
У Білорусі, як і в інших пострадянських країнах, представники ЛГБТ стикаються з високим рівнем негативних стереотипів і соціальних помислів. Негативний настрой у відношенні до представників ЛГБТ-суспільства підтримується на найвищому рівні[3], в тому числі й президентом країни Олександром Лукашенком[4].
Історія прав ЛГБТ в Білорусії[ред. | ред. код]
В часи Радянського Союзу Білорусь використовувала закони, які були спільними для всіх радянських республік. В СРСР гомосексуальність вважалася незаконною. Сексуальні стосунки між жінками вважалися психічним захворюванням і лесбійок могли відправити в психіатричні заклади на примусове лікування. В той час як сексуальні стосунки між чоловіками завжди були під кримінальною відповідальністю. Таких слів, як гомосексуальність або геї, не було в радянських кодексах, а в юридичній системі використовували термін мужолозтво.
За статтею 119-1 радянського Кримінального кодексу Республіки Білорусь було встановлено, що гомосексуальні чоловіки, які мали добровільні сексуальні контакти, мають бути засуджені до позбавлення волі терміном до п'яти років. В 1989 році близько 50 громадян Білорусі були звільнені з роботи через їхню сексуальну орієнтацію. В КДБ був створений Спеціальний відділ для боротьби з гомосексуалами.
Спецслужби використовували шантаж і вербували агентів із представників гей-суспільства. Таким чином, унеможливлювалася поява будь-яких або друкованих видань, які працювали спеціально для сексуальних меншин.
У 1992 році журнал під назвою «Sex-AntiAids-Plus» був виданий за допомогою неурядової організації «Stop-Aids-Belarus» (SAB). Другий номер цього видання заарештували та завели кримінальну справу проти журналу. Газета містила оголошення для геїв і лесбійок, тому слідство вирішило, що оголошення про знайомства є звідництвом. В 1994 році справу проти газети було припинено. Однак, її засновник і головний редактор Руслан Геніюш, боячись переслідувань за сексуальними мотивами, призупинив свою видавничу діяльність.
1992 року був зареєстрований і розпочав свою видавничу діяльність журнал «Randez-Vous». Він був в основному про особисті відносини, таким чином, в ньому містилися статті, написані психологами, сексологами, а також листи та анонси в спеціальній колонці «Голубий салон». В 1994 році журнал перестав існувати.
Чинні закони[ред. | ред. код]
Конституція[ред. | ред. код]
У Конституції 1994 року оголошено, що один з її основних принципів — рівність всіх громадян.
У статті 22 говориться[1]:
«Всі рівні перед законом і мають право на рівноправний захист своїх прав і законних інтересів без будь-якої дискримінації».
Таким чином, Конституція не містить переліку можливих підстав для дискримінації, посилаючись тільки на загальне правило рівності перед законом. Але водночас, вона не містить і прямої заборони дискримінації.
Конституція не містить згадок про сексуальну орієнтацію і гендерну ідентичність, проте, має розділ який може слугувати підставою для непрямої дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.
Згідно зі статтею 32 Конституції Білорусі[1]:
Жінка і чоловік, після досягнення шлюбного віку, мають право на добровільній основі вступити в шлюб і створити сім'ю.
При цьому, в тексті Конституції відсутня пряма заборона на шлюб чоловіка з чоловіком або жінки з жінкою.
Кодекс про шлюб та сім'ю[ред. | ред. код]
Згідно зі статтями 1 і 12 Кодексу про шлюб та сім'ю[5]:
«Шлюб є конкретним громадянсько-правовим договором, вкладеним в державному закладі і доступний для двох людей протилежної статі. Ця остання вимога робить шлюб недоступним для гомосексуальних пар».
Трудовий кодекс[ред. | ред. код]
Трудовий кодекс (стаття 14) забороняє дискримінацію у сфері трудових відносин[6]. Проте, сексуальна орієнтація залишається поза списком соціальних характеристик, на основі яких дискримінація заборонена законом. Іншими словами, жертви дискримінації на основі сексуальної орієнтації не мають права на захист.
Кримінальний кодекс[ред. | ред. код]
Гомосексуальний секс декриміналізований у 1994 році. Злочином вважаються тільки ті гомосексуальні акти, які відбуваються без загальної згоди. Злочини щодо гомосексуальності розглядаються в Частині 20[7] (розділ VII) Кримінального кодексу, яка присвячена злочинам проти статевої недоторканності або статевої свободи.
Стаття 167[8] («Насильні дії сексуального характеру») передбачає, що:
- Мужолозтво, лесбійство або інші дії сексуального характеру, здійснені проти волі потерпілого/потерпілої із застосуванням насильства або із загрозою його використання чи використання безпорадного стану потерпілого/потерпілої, караються обмеженням волі терміном від трьох до семи років.
- Ті ж дії, здійснені повторно, або особою, що раніше здійснила зґвалтування, або групою осіб, а також по відношенню свідомо неповнолітніх, караються позбавленням волі на термін від п'яти до тринадцяти років.
- Дії, передбачені частиною першою або другою даної статті, здійсненні відносно свідомо малолітньої особи, або які спричинили за необачності смерть потерпілого/потерпілої чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень або зараження ВІЛ-інфекцією, або інших тяжких наслідків, караються позбавленням волі на термін від восьми до п'ятнадцяти років.
Стаття 168[9] («Статеві зносини та інші дії сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку») передбачає, що статеві зносини, мужолозтво, лесбійство або інші дії сексуального характеру, здійснені особою, яка досягла вісімнадцятирічного віку, з особою, яка свідомо не досягнула шістнадцятирічного віку за відсутності ознак злочину, передбачених статтями 166[10] («Зґвалтування») та 167 даного Кодексу, караються позбавлення волі на термін від двох до п'яти років.
Стаття 170[11] («Примус до дій сексуального характеру») говорить, що:
- Примус осіб до статевих зносин, мужолозтва, лесбійства або здійснення інших дій сексуального характеру шляхом шантажу, загрози знищення, пошкодження чи вилучення майна або з використанням службової, матеріальної чи іншої залежності потерпілого (потерпілої) карається обмеженням волі на термін до трьох років або позбавленням волі на той же термін.
- Ті ж дії, здійсненні у відношенні свідомо неповнолітніх, караються позбавленням волі на термін від трьох до шести років.
Жодні конкретні статеві акти, такі як оральні або анальні проникнення, не згадуються; і не має значення, є поведінка гомосексуальною чи гетеросексуальною. Закон вносить важливу символічну данину принципу рівності чоловіків і жінок в тому, що, за винятком зґвалтування, жертвою якого може бути тільки жінка, всі інші злочинні дії сексуального характеру, такі як насильство або примус, можуть бути направлені проти осіб обох статей.
Вік згоди на участь в статевих актах є одним для гомосексуалів і гетеросексуалів: 16 років.
У квітні 2024 року Міністерство культури Республіки Білорусь розширило визначення порнографії, включивши в нього «нетрадиційні сексуальні стосунки», які, згідно з новим визначенням, включають гомосексуальність, бісексуальність і транссексуальність. У Білорусі виробництво, розповсюдження або зберігання з метою розповсюдження або реклами порнографічних матеріалів караються тюремним терміном[12].
Психологічна допомога[ред. | ред. код]
Високий відсоток самогубств спостерігається серед геїв, лесбійок, бісексуалів та транссексуалів. Кваліфікована психологічна допомога не є загальнодоступною. В Мінську два університети — БДУ і БДПУ — мають повний курс психології у своїй навчальній програмі, проте вони не розв'язують проблеми сексуальних меншин.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в http://by-law.narod.ru/index02.html
- ↑ http://kodeksy.by/kodeks-o-brake-i-semie/statya-12
- ↑ Доклад о правах человека в Беларуси за 2015 год[недоступне посилання] (рос.)
- ↑ Лукашенко заявил Вестервелле, что гомосексуалистов надо высылать в совхозы. ИА REGNUM (рос.). Процитовано 22 жовтня 2017.
- ↑ http://kodeksy.by/kodeks-o-brake-i-semie
- ↑ http://трудовой-кодекс.бел/statya-14
- ↑ http://уголовный-кодекс.бел/VII-glava-20
- ↑ http://уголовный-кодекс.бел/statya-167
- ↑ http://уголовный-кодекс.бел/statya-168
- ↑ http://уголовный-кодекс.бел/statya-166
- ↑ http://уголовный-кодекс.бел/statya-170
- ↑ У Білорусі демонстрацію ЛГБТ+ прирівняли до порнографії. Укрінформ. 11 квітня 2024.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
|
