Почесний знак «За вірну службу»
Почесний знак «За вірну службу» (нім. Treudienst-Ehrenzeichen) — нагорода Третього Рейху для відзначення працівників цивільних служб за тривалу і вірну службу.
Історія[ред. | ред. код]
Нагороду створено 30 січня 1938 року Адольфом Гітлером з нагоди п'ятої річниці його приходу до влади.
Точна кількість нагороджених невідома, оскільки знак був масовою нагородою. Вважається, що було більше 100 тис. нагороджених.
Умови нагородження[ред. | ред. код]
Право на отримання знаку мали державні службовці будь-якого рівня (місцевого, регіонального чи національного), які пропрацювали на своїй роботі 25, 40 чи 50 років.
Всього нагорода мала 4 варіанти:
- Знак 2-го ступеня — за 25 років служби.
- Знак 1-го ступеня — за 40 років служби
- Знак 1-го ступеня з золотим дубовим листям і номером 50 на стрічці — за 50 років служби. Ступінь додали 12 серпня 1944 року, доповнення до указу почало діяти з 19 вересня 1944 року.
- Спеціальна ступінь — за 50 років служби для робітників приватних підприємств.
Опис[ред. | ред. код]
Знак являв собою тевтонський хрест (розмір — 41×41 мм) з вінком із дубового листя, посередині — квадрат із чорною емалевою свастикою. На зворотньому боці квадрата — напис Für treue Dienste (укр. За вірну службу).
Знак 2-го ступеня виготовлявся із срібла.
Знак 1-го ступеня за 40 років служби виготовлявся із золота.
Знак 1-го ступеня за 50 років служби мав срібний грест і золотий вінок. На верхньому промені хреста — золоте число 50.
Знак особливого ступеня аналогічний знаку 1-го ступеня з золотим дубовим листям, єдина різниця — напис на зворотньому боці Für treue Arbeit (укр. За вірну працю).
Знак носили на блакитній стрічці, ширина — 35 мм.
Сучасний статус[ред. | ред. код]
Відповідно до закону Німеччини про порядок нагородження орденами та про порядок носіння від 26 липня 1957 року (нім. Gesetz uber Titel, Orden und Ehrenzeichen) носіння знаку дозволяється у денацифікованому вигляді — замість свастики зображене відповідне число (25, 40 чи 50).
Відомі нагороджені[ред. | ред. код]
Нагороджені знаком 1-го ступеня[1][ред. | ред. код]
| Ім'я | Посада/звання | Дата нагородження | Примітки |
|---|---|---|---|
| Пауль Фюрст | Співробітник поштової служби Еберсвальде. |
| |
| Ганс Гау | Головний інспектор юстиції. | 20 жовтня 1938 | |
| Густав Керль | Головний інспектор поштової служби Касселя. | 9 січня 1939 | Інші нагороди:
|
| Йозеф Пльоттке | Санітар. | 29 лютого 1940 | |
| Курт Шрайбер | Генерал-лейтенант, співробітник протиповітряної оборони. | 1942 | |
| Теодор Вайсс | Інспектор Імперської залізниці. | 26 вересня 1938 | Інші нагороди:
|
Нагороджені знаком 2-го ступеня[2][ред. | ред. код]
| Ім'я | Посада/звання | Дата нагородження | Примітки |
|---|---|---|---|
| Вільгельм Аренс | Заступник майстра. | 30 грудня 1941 | |
| Вільгельм Брук | Вчитель. | 20 жовтня 1938 | |
| Карл Дат | Інспектор поштової служби. | 26 червня 1942 | Нагороджений Отто Майснером. |
| Йоганнес Еркман | Головний пожежник пожежної служби Брауншвейга. | 13 листопада 1939 | Інші нагороди:
|
| Еміль Фрей | Майор вермахту, пожежник. | Нагороджений за вірну службу в пожежній частині. Інші нагороди: | |
| Фрідріх Ґефекке | .Залізничник з Гольтенсена. | 9 травня 1939 | |
| Удо Ґрушвіц | Високопоставлений чиновник, майор вермахту. | 9 травня 1939 | Інші нагороди:
|
| Губерт Германс | Фельдфебель вермахту. | Інші нагороди:
| |
| Фріц Кун | Вчитель, гауптман (капітан) резерву (6 вересня 1939). | 1 вересня 1939 | Інші нагороди:
|
| Ганс Генріх Ламмерс | Суддя, рейхсміністр без портфеля, обергруппенфюрер СС. | 6 липня 1939 | |
| Еміль Могінґ | Технічний секретар Імперської залізниці. | 4 квітня 1939 | |
| Карл Ріхтер | Залізничник. | 9 січня 1939 | Інші нагороди:
|
| Ганс Рідль | Обер-лейтенант резерву. | 25 квітня 1941 | |
| Едуард Штеммерман | Оберст (полковник) поліції. | 23 липня 1938 | |
| Карл Уде-Емден | Резервний машиніст локомотива з Гамбурга. | 25 листопада 1938 |
Галерея[ред. | ред. код]
-
Знак 2-го ступеня. -
Знак 1-го ступеня в нагородній коробці. -
Нагородна коробка для знаку 1-го ступеня. -
Нагородний сертифікат знаку 1-го ступеня, врученого спіробітнику пошти.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Treue Dienst Ehrenzeichen 1.Stufe 40 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.
- ↑ Treue Dienst Ehrenzeichen 2.Stufe 25 Jahre - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Процитовано 4 жовтня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Waldemar von Hessenthal, Georg Schreiber: Die tragbaren Ehrenzeichen des Deutschen Reiches. Dietrich, Berlin 1940.
- Jörg Nimmergut, Klaus H. Feder, Heiko von der Heyde: Deutsche Orden und Ehrenzeichen. 6. Auflage. Battenberg, Regenstauf 2006, ISBN 3-86646-002-3.
- Указ фюрера про заснування знаку від 30 січня 1938 року.