Послідовний аналіз
Послідовний аналіз — метод одержування статистичних висновків, у якому число випробувань не фіксується наперед, а визначається в процесі самих випробувань за їхніми результатами. Дає змогу значно зменшити середнє число випробувань порівняно з методом вибірки фіксованого об'єму при тій же достовірності статистичного висновку. Послідовний аналіз створив у 1944 році американський математик А. Вальд. Послідовний аналіз використовується в статистичній радіолокації, послідовному контролі виробництва, випробуванні виробів на довговічність та багатьох інших випадках.
При використанні методу послідовного аналізу Вальда математична обробка результатів виконується не після завершення серії дослідів, а після кожного досліду. У результаті цієї обробки з’ясовується, чи можна прийняти одну з конкуруючих гіпотез (і яку саме) або продовжити дослідження. Число необхідних спостережень при цьому у середньому втричі менше, ніж при класичному аналізі. Вальд показав, що при завданні похибки першого роду α і похибки другого роду β, можна отримати у координатах Σуі – nу три області, як показано на рис.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Білецький В.С., Смирнов В.О., Сергєєв П.В. Моделювання процесів переробки корисних копалин: Посібник / НТУ «Харківський політехнічний інститут», Львів: «Новий Світ- 2000», 2020. – 399 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія кібернетики, т. 2. К., 1973;
- Ширяев А. Н. Статистический последовательный анализ. Оптимальные правила остановки. М., 1976.
 | Це незавершена стаття зі статистики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
