Порфирій (Крайський)

Порфирій
Народився 1707[1]
невідомо
Помер 18 липня 1768(1768-07-18)[1]
Бєлгород, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність священник
Конфесія православ'я

Порфирій (світське ім'я — Петро Миколайович Крайський; *1707 — †7 липня 1768, Білгород) — український релігійний діяч, єпископ Російської православної церкви, покровитель філософа Григорія Скороводи.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Україні. У дитячому віці з батьками емігрував на Московщину.

Із 17 років навчався в Слов'яно-греко-латинській академії. У 1727 дійшов до класу богослов'я і закінчив курс в 1730. Будучи студентом почав викладати в 1725. З 1730 — вчитель старших класів академії, а після постригу в чернецтво в 1732 переведений в клас риторики.

Посвячення в ієромонахи відбулося в 1733 році. 12 липня 1737 призначений учителем філософії Московської духовної академії. З 1741 префект, а з вересня 1742 ректор академії та архімандрит Заіконоспаського монастиря. Будучи ректором, Петро Крайський виконував різні доручення Синоду.

З 12 травня 1747 призначений архімандритом Донського монастиря. При цьому Петро зберіг посаду ректора академії й чин архімандрита Заіконоспаського монастиря.

У 1747 хіротонізований на єпископа Суздальського. З 9 жовтня 1755 — єпископ Коломенський і Каширський, член Священного Синоду. З жовтня 1763 — єпископ Бєлгородський.

Помер 7 липня 1768, Бєлгороді.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Ларионов С. Описание Курского наместничества. М., 1786;
  2. Смирновская Московская академия (1855);
  3. Воскресенский Г. А. Ломоносов и Московская Славяно-Греко-Латинская академия. М., 1891;
  4. Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Казань, 1914. Т. 1;
  5. Моисеева Г. Н. Значение Московской Славяно-Греко-Латинской академии в формировании Ломоносова-поэта //Ломоносов и книга. Л., 198

Посилання[ред. | ред. код]