Портал:Нацистська Німеччина

Нацистська Німеччина (також Третій Рейх або Третій Райх; нім. Drittes Reich, «Третя імперія») — неофіційна назва Німеччини у 1933–1945 роках, за часів правління Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером. Офіційна назва — Німецька імперія (нім. Deutsches Reich).

Нацистське правління прийшло на зміну Веймарській республіці після приходу до влади НСДАП. Німеччина перетворилась тоталітарну державу з однопартійною системою і домінуючою ідеологією (націонал-соціалізмом) контролю, якому піддавалися всі сфери життя суспільства.

З 1936 року нацистська Німеччина розпочала процес реалізації експансіоністського політичного курсу, ввівши німецькі війська до Рейнської області. У 1938 році Німеччина анексувала Австрію і Судетську область, повністю захопивши Чехословаччину у 1939 році. 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина напала на Польщу, розпочавши Другу світову війну. На осінь 1942 року під владою нацистів опинилася більшість Східної Європи. Переломними моментами в існуванні нацистської Німеччини стали поразки у Сталінградській та Курській битвах 1943 року. 1945 році Німеччина вже була не в змозі протистояти натиску радянських військ зі сходу і об'єднаних сил Антигітлерівської коаліції з заходу. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію. Нацистський режим був засуджений під час Нюрнберзького трибуналу.

Десант на Думбос (норв. Slaget ved Dombås) — бойові дії між піхотними частинами норвезької армії та німецькими десантниками, що сталися у середині квітня 1940 року за часи Норвезької кампанії в Другій світовій війні. 14 квітня 1940 року у рамках завоювання Норвегії на південь від Тронгейма та контрзаходу проти висадки союзників у районі Ромсдаль на південному заході Норвегії німці здійснили висадку парашутним способом роти десантників біля життєво важливого залізничного вузла Думбос. Протягом наступних п'яти днів німецькі війська блокували залізничну лінію Довре між Осло і Тронгеймом, а також головну дорогу між двома містами.
Загалом за час проведення десантної операції німці втратили 21 чоловіка в ході бойових дій, 40 десантників дістали поранень або травмувань. З них під час початкової фази атаки 15 загинуло, а 20 було поранено і 14 осіб особового складу отримали травми. Безпосередньо під час боїв шестеро були вбиті і ще шестеро отримали поранення до капітуляції 19 квітня. Близько 150 німців були взяті в полон. Сім транспортних літаків Junkers Ju 52 були розстріляні з землі, а восьмий Ju 52 приземлився в нейтральній Швеції. Норвезькі втрати в битві склали 20 загиблих і 20 поранених. Норвезькі та німецькі поранені, яких лікувала норвезька медична служба, спочатку проходили лікування в польовому госпіталі в Думбосі, а потім їх перемістили до звичайної лікарні. Німецькі загиблі були поховані норвезькими військовими у братських могилах, а потім були перенесені після війни на цвинтар німецької комісії з військових могил в Альфасеті в Осло.::::::::::::Докладніше

501-й важкий танковий батальйон (нім. schwere Panzerabteilung 501, s PzAbt 501) — важкий танковий батальйон вермахту часів Другої світової війни, що мав на озброєнні важкі танки Tiger I і Tiger II.
501-й важкий танковий батальйон сформований 10 травня 1942 року в Ерфурті шляхом об'єднання важких рот винищувачів танків. 1 грудня 1942 року змішаний танковий підрозділ, що мав у своєму складі Panzer III і Tiger I, вступив у перший бій з танковими підрозділами союзників, знищивши поблизу Тебурба у сутичках дев'ять американських та два британських танки.
12 травня 1943 року рештки 501-го танкового батальйону капітулювали союзникам на півночі Тунісу, завершивши Африканську кампанію.
9 вересня 1943 року у Падерборні сформований 501-й важкий танковий батальйон другого формування. У грудні 1943 року перекинутий на Східний фронт, бився у район Вітебська, у смузі відповідальності групи армій «Центр».
20 грудня 1943 року біля Лосівки танковий батальйон вступив у перший бій, і, ціною втрати власних лише двох, знищив у бою 21 радянський танк та 28 гармат. За наступні п'ять днів боїв німецькі танкісти знищили 81 танк противника, але з 39 «Тигрів» в строю лишилося тільки 16, зокрема два важких танки були захоплені Червоною армією. В затятих боях проти Червоної армії, що наступала в операції “Багратіон”, танковий батальйон вів кровопролитні бої під Оршею й був фактично знищений.
У липні 1944 року в Ордруфі розгорнутий 501-й важкий танковий батальйон третього формування. Брав участь у боях у східній Польщі. 21 грудня 1944 року 501-й важкий танковий батальйон перейменували на 424-й важкий танковий батальйон.::::::::::::::::Докладніше

Elefant (тр. «Елефа́нт», пер. «слон») — німецький важкий винищувачів танків періоду Другої світової війни. Також відомий як Ferdinand. Ця бойова машина, озброєна 88-мм гарматою, була одним з найбільш сильно озброєних та потужно броньованих представників німецької бронетехніки того періоду. Попри свою нечисленність, вона стала одним з найвідоміших представників класу самохідних гармат, з нею пов'язано багато легенд.
САУ «Фердинанд» була розроблена в 1942–1943 роках, будучи багато в чому імпровізацією на базі шасі неприйнятого на озброєння важкого танка Tiger (P) розробки Фердинанда Порше. Основним озброєнням САУ була 88-мм нарізна гармата StuK 43 (в ряді джерел PaK 43) з довжиною ствола в 71 калібр. Ця гармата була спеціально пристосована для установки на «Фердинанд» варіантом протитанкової гармати PaK 43. Дебютом «Фердинанда» стала Курська битва, де бронювання цієї САУ продемонструвало свою малу уразливість для вогню радянської основної протитанкової та танкової артилерії. Надалі ці машини брали участь у боях на Східному фронті і в Італії, закінчивши свій бойовий шлях у передмістях Берліна.::::::::::Докладніше