Порода

Порода1,2,3,4, (рос. порода, англ. rock, нім. Gestein n) –

Значення терміна[ред. | ред. код]

  • 1) Мінеральне утворення, що не є об’єктом добування корисних компонентів при розробці родовищ підземним способом (порожня порода).
  • 2) Скорочення терміна “гірська порода”.
  • 3) Мінеральні частинки, які засмічують корисну копалину у вигляді механічних домішок, зростків, вкраплень і підлягають видаленню у процесі збагачення у відходи (неправильно використовувати термін “порода” у значенні “відходи”).
  • 4) Частина назви деяких мінералів. Розрізняють: породу гіпсову, породу пойкілітову (гіпс).

Міцнісні властивості породи[ред. | ред. код]

За міцнісними властивостями виділяють такі гірські породи:

  • Порода м’яка – неущільнена осадова, дезинтеґрована вивержена чи метаморфічна гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 1–5 МПа; породи м’які розробляються усіма видами виймальних ма-шин без попереднього розпушування.
  • Порода щільна – сильно вивітріла вивержена, метаморфічна чи нескам’яніла осадова з чітко вираженим кристалічним кістяком гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 5–20 МПа; породи щільні можуть розроблятися потужними виймальними машинами при зусиллях копання не менш 0,3–0,4 МПа без попереднього руйнування.
  • Порода напівскельна – вивержена вивітріла, метаморфічна чи осадова з твердим цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 20–50 МПа; при розробці порід напівскельних необхідно попереднє руйнування (розпушування), звичайно вибуховим способом.
  • Порода скельна – вивержена, метаморфічна невивітріла чи осадова з кристалічним цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані понад 50 МПа; при розробці порід скельних обов’язково виконувати попереднє руйнування вибуховим способом.

Різновиди порід[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]