Попов Михайло Федорович
| Попов Михайло Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 (30) жовтня 1854 Нова Слобода |
| Помер | 19 листопада 1922 (68 років) Томськ, Російська СФРР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} РСФРР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет, медичний факультет, 1880 |
| Галузь | судова медицина |
| Заклад | Імператорський Харківський університет |
| Науковий ступінь | Доктор |
| Нагороди | Орден Святого Володимира 3 ступеня, Орден Святої Анни 2 ступеня, Орден Святої Анни 3 ступеня, Орден Святого Станіслава 1 ступеня, Орден Святого Станіслава 2 ступеня, медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових», медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III» |
Михайло Федорович Попов (18 [30] жовтня 1854 — 28 червня 1919) — російський вчений-медик, професор, декан медичного факультету і ректор (1913—1916) Імператорського Томського університету.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї священика в селі Нова Слобода (Сумська область) Путивльського повіту Курської губернії.
Закінчив в 1880 році з відзнакою медичний факультет Імператорського Харківського університету. В 1888 році отримав ступінь доктора медицини і звання приват-доцента. У 1889 році був відряджений на 2 роки в Європу, де займався в Берліні у професорів Коха і Гертера, в Мюнхені — у професорів Петтенкофера і Фойта, в Парижі — у Пастера, Готьє та Бруарделя.
У 1891 році призначений екстраординарним професором Імператорського Томського університету по кафедрі судової медицини, з 1895 року — ординарний професор, завідував кафедрою до 1916 року. З 1898 по 1913 рік — декан медичного факультету, ректор — в 1913—1916 роках. Заслужений професор Томського університету (1913).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «Случай каталепсии» («Вестник Судебной Медицины». — 1882)
- «Врожденное уродство языка, полости рта и конечностей» («Вестник Судебной Медицины». — 1883)
- «Физические условия жизни на Севере» («Труды медицинской секции при Харьковском университете». — 1886)
- «Опыт изучения обмена веществ при истерии» («Архив Психиатрии». — 1889)
- «Ueber Verdauung von Rind- und Fischfleisch bei verschiedener Art Zubereitung» («Zeitschr. fur physiol. Chemie». — 1890)
- «Sur un bacille anaerobique de la fermentatiou panaire» («Annal de l'Inst. Pasteur». — 1890)
- «Введение в курс судебной медицины» («Известия Томского Университета». — 1891)
- «О птомаинах, токсальбуминах и об иммунитете» («Известия Томского Университета». — 1892)
- «О более широком применении методов измерения и химического анализа при судебно-медицинском исследовании трупа» («Известия Томского Университета». — 1897)
- «Об отравлениях аконитином в Семиреченской области» («Известия Томского Университета». — 1898) и др.
