Попельнасте

село Попельнасте
Герб Прапор
Вигляд на село з боку IV бригади
Вигляд на село з боку IV бригади
Вигляд на село з боку IV бригади
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Олександрійський район
Тер. громада Попельнастівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA35080130010041742 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Попельнасте 
Основні дані
Засноване 1765
Населення 927 (2021 р.)
Площа 13269,4 га км²
Поштовий індекс 28062
Телефонний код +380 5235
Географічні дані
Географічні координати 48°39′40″ пн. ш. 33°42′47″ сх. д. / 48.66111° пн. ш. 33.71306° сх. д. / 48.66111; 33.71306
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Омельник
Відстань до
районного центру
60 км
Місцева влада
Адреса ради 28062, с. Попельнасте, вул. Соборна, 3
Сільський голова Волянський Олег Володимирович
Карта
Попельнасте. Карта розташування: Україна
Попельнасте
Попельнасте
Попельнасте. Карта розташування: Кіровоградська область
Попельнасте
Попельнасте
Мапа
Мапа

CMNS: Попельнасте у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Попельна́сте — село в Україні, у Попельнастівській сільській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення — 927 осіб. Орган місцевого самоврядування — Попельнастівська сільська рада.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Є назви, історія походження яких не викликає сумніву, наприклад Гайове, Діброва, Піщаний Брід, Зелений Барвінок. В той же час існують назви населених пунктів, історія яких сягає у глибину віків. На кордоні з Дніпропетровщиною серед неосяжного степу розкинулося село Попельнасте.

Відомо, що в Україні з 14 ст. розвивалося виробництво поташу, який виробляли з попелу спалених дерев. Біля кожного такого виробництва була попільня — сховище для зберігання попелу. Звідси і походить назва села, а це значить, що у давні часи в цих краях були лісові масиви[1].

Інша версія

[ред. | ред. код]

Інша версія походження назви села, від, начебто, імені одного з місцевих священиків — здається малоймовірною.

Розглянемо хронологію подій. «Около 1765 г. по распоряжению Новороссийской губернской Канцелярии в Балке Глиняной основана и открыта была государственная воинская слобода Попельнастая….»

Так повідомляє Феодосій Макаревський в своєму описі Катеринославської єпархії. Відкрили і вже дали назву. Далі автор зазначає, що першим священиком Івано-Богословської церкви (вона була закладена 1 червня 1772, а 16 грудня 1773 освячена) був Діонісій Дем'яновський та Симеон Ревуцький.

Як бачимо, перші сім років село взагалі не мало церкви. Згадку ж про диякона цієї ж таки церкви, Гната Попельницького, знаходимо в церковній ревізії лише за 1782 рік. Цей диякон нічим не вирізняється з довгого переліку прізвищ служителів місцевої церкви. Та й село вже 17 років як існує з своєю власною назвою! Тож яка була потреба нарікати його вдруге, та ще й іменем не священика, а нижчого за саном звичайного диякона? До того ж село назване Попельнастим, а не Попельницьким!

Тому, очевидно, прізвище і назва села поєдналися в народній уяві вже пізніше. Породила ж народну версію походження — часткова співзвучність дияконового прізвища та назви села. Так, імовірно, виникла ця легенда. А вже через декілька поколінь вона почала сприйматися як незаперечний факт[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Попельнастого навесні 1648 року відбувалась Битва під Жовтими Водами під проводом Богдана Хмельницького. Про це свідчить академічна «Історія Української РСР».[3]

В 175264 роках село входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).

Станом на 1886 рік в селі, центрі Попельнастівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3672 осіб, налічувалось 612 дворів, працювала церква православна та школа[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6035 осіб (3030 чоловічої статі та 3005 — жіночої), з яких 5890 — православної віри[5].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі села[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1417 осіб, з яких 636 чоловіків та 781 жінка.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1336 осіб.[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 97,15 %
російська 2,32 %
молдовська 0,37 %
білоруська 0,07 %

Сучасність

[ред. | ред. код]

На території сільської ради працюють два сільськогосподарські підприємства: СТОВ ім. Шевченка та ТОВ «УкрАгроКом», ФОП Донченко О. М. та понад 250 осіб, які обробляють землі самостійно.

У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, сільський будинок культури, поштове відділення, дві бібліотеки.

Село газифіковане, є вуличне освітлення, станція мобільного зв'язку, одинадцять торгових точок. Село має потужний рекреаційний потенціал та перспективи розвитку зеленого туризму. Безліч ставків та незаймана природа з реліктовими рослинами є справжньою окрасою Попельнастого.

Динаміка населення
1886 1970 2001
3672 2370 1334

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцями села є Герої Радянського Союзу О. І. Дидишко (1911—1944) і І. Д. Очеретько (1908—1989).

В селі провів свої дитячі роки Герой Радянського Союзу Г. М. Калиниченко (1903—1943).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Версія Олександрійського краєзнавця — Анатолій Кохан. Сільський вісник 28 квітня 2007 р.
  2. Версія Олександрійського краєзнавця Валерія Жванко
  3. Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Попельнасте. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]