Полісилогізм
Полісилогізм — складний силогізм, що утворюється шляхом послідовного поєднання кількох простих силогізмів у логічно зв'язане міркування. Полісилогізм може бути дво-, трискладовим і більше, залежно від кількості силогізмів, що його утворюють. У полісилогізмі висновок попереднього силогізму (просилогізму) становить засновок наступного (епісилогізму). Формальна логіка формулює деякі загальні умови, що характеризують правильність різних видів полісилогізмів.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- Полісилогізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 493. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
 | Це незавершена стаття з логіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |