Поль Дельво

Поль Дельво
Paul Delvaux
	Поль Дельво під час автограф-сесії в 1972 році
Народження	23 вересня 1897; Антхейт, Бельгія
Смерть	20 липня 1994 (96 років)
	Верне, Бельгія
Поховання	Veurne Communal Cemeteryd
Країна	Бельгія
Жанр	живопис
Навчання	Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі
Діяльність	художник, ілюстратор, рисувальник, графік, художник-гравер, гравер, аквареліст, скульптор, художник-монументаліст
Напрямок	сюрреалізм
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Музей мистецтва Метрополітен, Королівські музеї витончених мистецтв, Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, KBR, Belfius Art Collectiond, Museum voor Schone Kunsten van Elsened, Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed, Archives et Musée de la littératured, Національні галереї Шотландіїd, Botero Museumd, Музей Ізраїлю, Museum of Modern Artd, Музей Соломона Гуггенгайма, Художня галерея Єльського університету, Kreeger Museumd, Museum of Modern Art, Saitamad, Художній музей Сент-Луїса, Southampton City Art Galleryd, Гамбурзька картинна галерея, Menard Art Museumd, Museum Arnhemd, Print Room of the University of Antwerpd, Нова національна галерея, Sprengel Museumd і Print Collectiond
	Поль Дельво у Вікісховищі

Поль Дельво (фр. Paul Delvaux; 23 вересня 1897, Антхейт, Бельгія — 20 липня 1994, Фюрн, Бельгія) — бельгійський живописець, представник сюрреалізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 вересня 1897 року в Антхейті, Бельгія. Вивчав архітектуру і живопис в Академії мистецтв у Брюсселі. Від ранніх пленерних пейзажів перейшов у 1920-х до експресіонізму у манері Констана Пермеке. У 1934 році знищив раніше створені роботи і під враженням від живопису Джорджо Де Кіріко і Рене Магрітта звернувся до сюрреалістичної тематики сновидінь. В живописі Дельво, перейнятим відчуженим еротизмом, повторюються одні і ті самі мотиви: у пустельних просторах площ, вокзалів маячать примарні фігури чоловіків і оголених жінок, схожих на сомнамбул («Рожеві вузли», 1937, Антверпен, Королівський музей витончених мистецтв; «Вечірні поїзди», 1957, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв; «Фази місяця», 1939, Нью-Йорк, Музей сучасного мистецтва). Навмисна загадоковість, заглибленість у світ мрій і меланхолічних фантазій, сталість символіки дзеркала, черепа, квітів споріднюють творчість Дельво з мистецтвом декадансу. Будучи визнаним сюрреалістом, він працював в самотності і ніколи не входив до жодного з об'єднань цього напрямку. Під впливом мистецтва Джеймса Енсора з середини 1940-х років у живописі Дельво з'явився мотив скелету. Розробляючи цей сюжет, художник у ряді робіт досяг злиття гротеску із піднесеною монументальністю («Розп'яття», бл. 1951—1952, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв).

Викладав у Державному інституті архітектури і декоративних мистецтв у Брюсселі. Виконав цикл настінних розписів у Палаці конгресів. У 1982 році у м. Сінт-Ідесбальд відкрито музей Поля Дельво.

Див. також[ред. | ред. код]

10934 Польдельво — астероїд, названий на честь художника.

Література[ред. | ред. код]

De Bock P.-A. Paul Delvaux. Bruxelles, 1967
Gaffé R. Paul Delvaux, ou les Rêves éveillés. Bruxelles, 1945.
Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.