Поливяний Віктор Віталійович
| Віктор Поливяний Віктор Віталійович Поливяний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 19 березня 1982 Кременчук | ||||
| Смерть | 1 вересня 2024 (42 роки) Харківська область, Україна  | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |  Україна | ||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||
| Формування |  | ||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Віктор Віталійович Поливяний (19.03.1982, Кременчук[1] – 01.09.2024, Харківська обл.) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, кавалер ордена Данила Галицького. Герой України (2025, посмертно).
Із вересня 2019 року до березня 2024 року командував 160-ю зенітною ракетною бригадою[2][3].
Загинув у вересні 2024 року під час виконання бойового завдання в Харківській області. Похований на Алеї Слави у селищі Авангард Одеської області[3].
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 листопада 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[5];
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (7 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7];
- орден Данила Галицького (28 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
- ↑ Чотирьом полеглим воїнам з Полтавщини присвоєні звання Героїв України. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 24 лютого 2025. Процитовано 26 лютого 2025.
- ↑ На Одещині відзначили 30-річчя військової частини А2800 // Пульс Одещини. — 2022. — 22 січня.
- ↑ а б Ще одна скорботна дата додалась в сумний літопис наших втрат… – Авангардівська селищна рада (укр.). 6 вересня 2024. Процитовано 4 жовтня 2024.
- ↑ Указ президента України №120/2025.
- ↑ Указ Президента України від 8 листопада 2023 року № 742/2023 «Про відзначення державними нагородами України». 8 листопада 2023.
- ↑ Указ Президента України від 2 березня 2023 року № 120/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 липня 2022 року № 473/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 липня 2022 року № 284/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |