Покровський собор (Севастополь)
| Покровський собор | |
|---|---|
 | |
| 44°36′18″ пн. ш. 33°31′19″ сх. д. / 44.60500° пн. ш. 33.52194° сх. д.Координати: 44°36′18″ пн. ш. 33°31′19″ сх. д. / 44.60500° пн. ш. 33.52194° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і пам'ятка культури |
| Розташування | Україна, Севастополь |
| Архітектор | Валентин Фельдман |
| Початок будівництва | 1891 |
| Кінець будівництва | 1905 |
| Належність | УПЦ і православ'я |
| Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України, об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd і пам'ятка історії місцевого значення України |
| Адреса | вул. Велика Морська, 36 |
| Вебсайт | hersones.org/blagochinie/xramy/149-sobor-pokrova-presvyatoj-bogorodicy.html |
  Покровський собор (Севастополь) (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Покровський собор у Вікісховищі | |
Покровський собор — головний православний храм Севастополя. Побудований в 1905 році за проектом архітектора В. А. Фельдмана. Собор освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, має шість бокових вівтарів. Три верхніх бокових вівтаря освячені на честь Пантелеймона Цілителя, Покрови Пресвятої Богородиці, святих Апостолів Петра і Павла. Три нижніх бокових вівтаря освячені на честь Серафима Саровського, святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, Святого рівноапостольного князя Володимира.
Архітектура[ред. | ред. код]
Будівля базилікального типу п'ятикупольний безстолпний храм. Над головним куполом – стрілчастий звід в оточенні чотирьох дванадцятигранних башточок. У західній частині – дзвіниця, з'єднана з храмом продовженням центрального обсягу. Башточки і дзвіниця мають шатрове покриття, увінчане маківками цибулиної форми. Будівля прикрашена рядами напівкруглих кокошників, карнизи підкреслені ліпними фризами. Побудований собор з інкерманського і кримбальського каменю[1].
Історія[ред. | ред. код]
Спорудження собору було розпочато в 1892 році під керівництвом і за проектом архітектора В. А. Фельдмана. В 1905 році собор було освячено. У травні 1917 року в соборі були тимчасово поховані останки лейтенанта П. П. Шмідта і кількох матросів, розстріляних на острові Березань. Будівля сильно постраждала під час Німецько-радянської війни, були зруйновані два південних бокових вівтаря. Частково відновлено і до 1962 року в ньому проводились богослужіння. Потім у соборі розміщувалися спортзал і міський архів. У 1992 році північний боковий вівтар собору був переданий громаді віруючим і освячений 8 квітня в ім'я святого великомученика Пантелеймона. На початку 1994 року віруючим було віддано весь будинок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Севастопольське благочиння: Довідник-путівник.- К.: ТОВ «Задруга», 1997. – 232с.: рис. ст. 24
Література[ред. | ред. код]
- Севастопольское благочиние: Справочник-путеводитель - К.: ТОВ «Задруга», 1997. – 232с.: ил.
Посилання[ред. | ред. код]
- На сайті Сімферопольської і Кримської єпархії [Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- На сайті Севастопольського благочиння [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- На сайті Православний Севастополь