Покошицька волость

Покошицька волость
Центр Покошичі
Площа 20 040 (1885)
Населення 9259 осіб (1885)
Густота 42.3 осіб / км²

Покошицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Кролевецького повіту Чернігівської губернії з центром у селі Покошичі.

Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 30 сільських громад. Населення — 9259 осіб (4865 чоловічої статі та 4394 — жіночої), 1442 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 9200 6954
Приватної власності 8381 3306
Казенної власності 2372
Іншої власності 87 51
Загалом 20040 10311

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

  • Покошичі — колишнє державне й власницьке село за 50 верст від повітового міста, 1443 особи, 222 двори, православна церква, школа, ренськовий погріб, 3 постоялих будинки, 3 лавки. За 10 верст — крупорушка, водяний млин, 2 винокурний і гончарний заводи.
  • Блистова — колишнє державне й власницьке село, 1125 осіб, 170 дворів, православна церква, лавка.
  • Гнатівка — колишнє державне й власницьке село, 463 особи, 90 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Лоска — колишнє державне й власницьке село при річці Лоска, 93 особи, 17 дворів, православна церква, школа.
  • Мезин — колишнє державне село, 700 осіб, 113 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, вапняний завод.
  • Псарівка — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 902 особи, 145 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, вапняний завод.
  • Радичів — колишнє державне село при річці Десна, 1426 осіб, 250 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 2 водяних млини, крупорушка.
  • Студинка — колишнє державне село при річці Лоска, 563 особи, 97 дворів.
  • Ушівка — колишнє державне й власницьке село при річці Лоска, 346 осіб, 60 дворів, постоялий будинок, 3 водяних млини, 2 крупорушки, шкіряний завод.
  • Шаболтасівка — колишнє державне й власницьке село, 987 осіб, 144 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 2 крупорушки.

1899 року у волості налічувалось 32 сільських громади, населення зросло до 14 008 осіб (6962 чоловічої статі та 7046 — жіночої)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 98-99. (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 116. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 275)

Джерела[ред. | ред. код]