Плоткін Лев Абрамович

Плоткін Лев Абрамович
Народився 28 грудня 1905 (10 січня 1906)[1], 1906[2] або 10 січня 1906(1906-01-10)[1]
Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 15 квітня 1978(1978-04-15)[1]
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Комаровське селищне кладовище
Країна  СРСР
Діяльність філолог, історик, літературознавець
Alma mater Воронезький державний університет
Заклад філологічний факультет СПбДУd
Партія КПРС

Лев Абрамович Плоткін (28 грудня 1905, Гомель15 квітня 1978, Ленінград) — радянський літературознавець, літературний критик, доктор філологічних наук, професор, член Союзу письменників СРСР (1934).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив літературне відділення педагогічного факультету Воронезького державного університету (1930). Асистент, доцент кафедри російської літератури Воронезького державного педагогічного інституту, де захистив кандидатську дисертацію (1934). Навчання в університеті поєднував з роботою в газеті «Комуна» (деякий час редагував літературний додаток до неї — «Тиждень»). Активний учасник літературно-суспільного життя Воронежа. Брав участь в організації журналу «Підйом» (1931), був членом його редакційної колегії і постійним автором.

З 1936 року жив у Ленінграді. З 1938 року - заступник директора Інституту російської літератури (Пушкінський Дім); у 1949-1971 рр.. професор кафедри радянської літератури Ленінградського державного університету. Автор близько 15 книг, у тому числі кількох книг про Д.І. Писарєва, літературно-критичних нарисів про В. Панову (1962), Д. Граніна (1975). Посмертно вийшла збірка статей «Письменник і епоха» (Ленінград, 1981).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]