Пльзень
Пльзень (чеськ. Plzeň) — четверте за величиною місто в Чехії, розташоване на місці злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава, які утворюють річку Бероунку. Засноване близько 1292 року чеським королем Вацлавом ІІ. Промисловий, комерційний, культурний й адміністративний центр Західної Чехії. Місто відоме традиціями пивоваріння, однією з туристичних пам'яток є Музей пивоваріння. Тут виробляється всесвітньовідоме пиво Pilsner Urquell, назва якого перекладається як «пльзенське першоджерело». Пам'ятки — готичний собор Святого Варфоломія. Вежа цієї церкви (близько 102 м) є найвищою церковною вежею в Чехії.
Назва[ред. | ред. код]
- Пльзень (чеськ. Plzeň, [ˈpl̩zɛɲ] (
прослухати))[9][10] - Плзень (чеськ. Plzeň) — назва за ДНВП «Картографія».[11]
- Плізень (чеськ. Plizen) — старочеська назва.
- Нова Плізень (чеськ. Nová Plzeň) — первісна назва 1295 року, на противагу Старому Пльзенцю.
- Пі́льзен (нім. Pilsen) — історична німецька назва.
- Пі́льзень — староукраїнська назва, що походить від німецької.
- Пілісна (лат. Pilisna), Пілсна (лат. Pilsna) — латинські назви.
Географія[ред. | ред. код]
Пльзень лежить біля злиття річок Мже, Радбуза, Углава й Услава. На південно-західній околиці міста знаходиться гребля Чеське Удолі. Центр міста розташований на висоті близько 310 м над рівнем моря. Кілька висот у межах міста досягають до 452 м нм. Старе місто стоїть на аркозовому пісковику.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Пльзеня | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,4 | 2,4 | 6,9 | 12,3 | 17,5 | 20,7 | 22,7 | 22,7 | 18,4 | 12,4 | 5,2 | 1,4 | 11,9 |
| Середня температура, °C | −2,4 | −1,1 | 2,5 | 7,0 | 12,0 | 15,2 | 16,9 | 16,5 | 12,6 | 7,5 | 2,2 | −1,2 | 7,3 |
| Середній мінімум, °C | −5,2 | −4,3 | −1,2 | 2,3 | 6,6 | 9,8 | 11,4 | 11,1 | 8,0 | 3,7 | −0,5 | −3,8 | 3,2 |
| Днів з опадами | 8 | 6 | 8 | 8 | 9 | 11 | 11 | 9 | 8 | 6 | 8 | 8 | 100 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (грудень 2020) |
Місто Пльзень було засновано близько 1292 року чеським королем Вацлавом II і будувалося в 10 км від селища Старий Пльзенець. Королівський замок Радіне на високому пагорбі нависає над містом, хоча й розташований майже в 10 кілометрах від нього. Місто не виросло на місці поселення або городища, а було побудоване за королівським указом на рівнині. За розробленим планом, місто було розбите на квартали з величезною центральною площею, найбільшою в Західній Європі. Вулиці Пльзеня перетиналися в старому місті виключно під прямим кутом. Площа в ті роки була не тільки торговим місцем — біля неї розташовувалися кладовище, кілька озер із запасами води, собор Святого Варфоломія. Особливої уваги також заслуговують Пльзенські історичні підземелля, загальна довжина яких становить 24 км.
З 1419 року — один з основних центрів руху гуситів.
Після Грюнвальдської битви польський король Ягайло чеським воїнам, які брали участь у битві, подарував верблюда. Його зображення досі присутнє на гербі Пльзеня.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
У 1938 р. Чехословацька Республіка передала свої прикордонні території Німеччині. Хоча в основному чеський Пльзень залишався на території Чехословаччини, він став містом на самому кордоні та з трьох боків був оточений Німеччиною. Села в північно-західному та південно-західному напрямках вже належали Рейху, а також сьогоднішнім міським районам Пльзень-Літиці та Пльзень-Лхота. Урядовим указом Пльзень був розширений 1 травня 1942 року, включивши муніципалітети Болевець, Божков, Буковець, Черниці, Градіште, Котеров, Радобичиці, Єзд та територіальні залишки муніципалітету Літиці (муніципалітет, включений до складу Імперії) і став статутним містом з 130 000 жителів. На той час заводи Škoda були важливою зброєю для постачання німецької армії. Попри це, Пльзень тривалий час уникав бомбардування, перший великий повітряний наліт відбувся лише 20 грудня 1944 р. Але найбільше зносили пивоварний комплекс, особливо Праздрой (18 загиблих). Завод Škoda не постраждав від бомбардування до самого кінця війни.
Протягом усієї війни було здійснено одинадцять повітряних нальотів, які забрали 926 жертв.
Повоєнна доба[ред. | ред. код]
Американські війська на чолі з генералом Паттоном звільнили Пльзень 6 травня 1945 р. Відповідно до американсько-радянської угоди Паттону.
1 червня 1953 р. у Пльзені відбулися перші масові заворушення проти комуністів у зв'язку з грошовою реформою, відбулась стрілянина в демонстрантів.
Наприкінці 50-х років розпочався масовий розвиток житлового будівництва у формі житлових масивів.
У 1990-х автострада D5[12] була побудована до Пльзеня, яка з'єднала Прагу з колишньою Західною Німеччиною. Однак завершення робіт цієї важливої транспортної артерії, яка частково вирішила катастрофічну на той час дорожню ситуацію в Пльзені, через ускладнення тривала до першого десятиліття 21 століття.
Культурна столиця Європи 2015[ред. | ред. код]
У вересні 2010 року представники міжнародного журі в Празі оголосили місто Пльзень переможцем у конкурсі на звання Культурної столиці Європи 2015 року[13]. У фіналі Пльзень отримав перевагу над Остравою. У рамках проєкту було побудовано Новий театр та створено спортивно-оздоровчий центр у Штрунцових садах навколо футбольного стадіону.
На місці колишньої пивоварні повинен був бути побудований комплекс будівель зі студіями та квартирами для художників, але цей проєкт було скасовано наприкінці 2014 року. Натомість на території колишнього складу транспортних компаній, який тепер має назву DEPO2015[cs], реалізували будівництво зони для творчості. DEPO2015 проводить концерти, виставки, лекції, конференції. Він включає відкриті роботи Makerspace DEPO2015, відкритий офіс Коворкінг, освітню програму для креативних індустрій, програму художників в резиденції Open A.i.R. або громадський сад. У 2015 році тут також відбувся фестиваль «Рок для людей Європа», а через два місяці тут закінчилася театралізована вистава «Гігантські ляльки в Пльзені»[14], яку, за словами організаторів, побачили 100 000 людей[15].
Наприкінці квітня 2014 року проєкт виграв премію Меліни Меркурі[16] (див. Меліна Меркурі), рекомендовану групою культурних експертів проєкту Культурних столиць Європи[17]. Умовою було виконання заздалегідь визначених критеріїв. Таким чином, «Пльзень 2015» отримав субсидію в розмірі 1,5 мільйона євро для свого проєкту[18].
За даними організації «Pilsen-Turismus»[19], місто відвідало майже 3,4 мільйона відвідувачів у «культурному» 2015 році. З них понад 2,8 мільйона — одноденні. Приблизно 540 000 туристів провели тут принаймні одну ніч. Чверть одноденних відвідувачів були гостями з-за кордону, половина з яких прибула з Німеччини. Цифри були показані за допомогою аналізу даних сигналу від операторів мобільного зв'язку.
Економіка[ред. | ред. код]
Після 1995 року в місті значно збільшився приріст іноземних інвестицій. Пльзень привносить приблизно двох третин ВВП у регіоні Пльзень, це місто як і раніше одне з найбагатших у Чехії. Компанія Škoda, заснована в Пльзені в 1859 році, мала значний вплив на економіку Австро-Угорщини та Чехословаччини. Виробництво компанії було направлено в країни Східного блоку, але знизилися після Оксамитової революції через відсутність стабільного ринку.
У Пльзені також знаходиться найбільша гуральня (спиртово-горілчаний завод) в Чехії.
Багато іноземних компаній мали виробничі бази в місті Пльзені, зокрема Panasonic і Daikin.
Культура[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Театри[ред. | ред. код]
Найбільшим театром є Театр Йозефа Каєтана Тила[cz]. Має дві постійні сцени: Великий театр[cz] в неоренесансній споруді 1897–1902 років, і Новий театр у сучасній будівлі 2014-го року.[джерело?]
Також у місті існує традиція традиція лялькового театру й багато менших театрів: альтернативний театр Діалог, камерний театр ЙоНаш[cz]. Одним із найстаріших колективів є аматорське Театральне об'єднання Єзірко[cz].[джерело?]
| Цей розділ потребує доповнення. |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Фелікс ле Бре — чеський актор.
- Петр Чех — чеський футболіст, воротар лондонського «Челсі» та національної збірної Чехії.
- Мартин Страка — чеський хокеїст, Олімпійський чемпіон 1998 р., Чемпіон світу 2005 р.
- Філіп Їха (1982) — чеський гандболіст.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Світлини[ред. | ред. код]
|
Див. також[ред. | ред. код]
- 2613 Пльзень — астероїд, названий на честь міста[20].
- Західночеський університет у Пльзені
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ https://www.gera.de/sixcms/detail.php?id=17954
- ↑ https://www.izmir.bel.tr/tr/KardesKentler/62
- ↑ https://www.liege.be/fr/vie-communale/services-communaux/international/jumelages-et-partenaires/plzen-republique-tcheque
- ↑ https://portales.sre.gob.mx/coordinacionpolitica/images/stories/documentos_gobiernos/rai/nle/nl31a.pdf
- ↑ Zastupitelé zvolili primátora Plzně, stal se jím Roman Zarzycký z ANO — 2022.
- ↑ Пльзень // УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Що таке ПЛЬЗЕНЬ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
- ↑ České dálnice | Dálnice D5. www.ceskedalnice.cz. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
- ↑ Hlavní město kultury. TÝDEN.cz (чес.). 26 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2023.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Centrem Plzně pochodovaly dvacetimetrové obří loutky. Novinky.cz (чес.). Процитовано 14 квітня 2023.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|видавник=(довідка) - ↑ OBŘÍ LOUTKY V PLZNI STÁLY ZA PODÍVANOU! (чес.). 29 серпня 2015. Процитовано 14 квітня 2023.
- ↑ Hlavní město kultury: Plzeň vyřešila problémy, Brusel ji chválí (чес.). Týden. 26 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ European Capitals of Culture | Culture and Creativity (англ.). Culture and Creativity.
- ↑ Plzeň 2015 získala evropskou dotaci. 40 milionů použije zřejmě na program. Hospodářské noviny (HN.cz) (чес.). 30 вересня 2014. Процитовано 27 липня 2023.
{{cite web}}:|ім'я=з пропущеним|ім'я=(довідка) - ↑ Prokopová, Helena. Do Plzně v roce 2015 zavítalo necelých 3,4 milionu návštěvníků (чес.). Архів оригіналу за 24 червня 2016.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Атлас2005", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
<ref> з назвою "УРЕ", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пльзень
- Історія та туристичні пам'ятки міста [Архівовано 24 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Пльзень [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційний сайт міста [Архівовано 10 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Пльзень на сайті tokatema [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Опис міста [Архівовано 5 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Західночеський університет в Пльзені (англ.)
 | Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||||
| № | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Прага  Брно | 1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 |  Острава  Пльзень |
| 2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
| 3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
| 4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
| 5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
| 6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
| 7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
| 8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
| 9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
| 10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 | ||
|
