Планетарій Миколая Коперника (Нюрнберг)

Планетарій Миколая Коперника
нім. Nicolaus-Copernicus-Planetarium
49°26′53″ пн. ш. 11°03′46″ сх. д. / 49.447917801946° пн. ш. 11.062870547962° сх. д. / 49.447917801946; 11.062870547962
Типпланетарій Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва на честьМиколай Коперник Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус спадщинипам'ятка архітектури Баваріїd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаAm Plärrer 41,Rothenburger Straße 2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Планетарій Миколая Коперника (Нюрнберг). Карта розташування: Німеччина
Планетарій Миколая Коперника (Нюрнберг)
Планетарій Миколая Коперника (Нюрнберг) (Німеччина)
Мапа

CMNS: Планетарій Миколая Коперника у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Планетарій Миколи Коперника (нім. Nicolaus-Copernicus-Planetarium) — планетарій у німецькому місті Нюрнберзі. Разом із Нюрнберзький освітній центр[de] і Нюрнберзькою міською бібліотекою[de] планетарій утворює Нюрнберзький освітній кампус. Це один з найбільших планетаріїв у Німеччині з діаметром купола 18 м, розрахований на 200 глядачів.

Перший планетарій у Нюрнберзі був відкритий у 1927 році і знесений за часів Третього Рейху. Теперішній планетарій відкрили у 1961 році, а в 1973 році перейменували на честь польського астронома Миколая Коперника з нагоди його 500-річчя.

Історія

[ред. | ред. код]

Перший планетарій

[ред. | ред. код]
Подія в Планетарії Миколая Коперника за часів аналогової технології

12 лютого 1925 року в Нюрнберзі уклали договір на купівлю першого проєктора для планетарію. Цайссівський проєктор моделі II встановили у 23-метровому куполі планетарію. Урочисте відкриття відбулося 10 квітня 1927 року. Планетарій був спроєктований архітектором Отто Ернстом Швейцером[de] і був розташований на площі Ратенауплац[de] у вирівняному міському рові біля Вердерських воріт. Кінець планетарію визначила антисемітська ідеологія Третього Рейху: його знесли за ініціативою гауляйтера Юліуса Штрайхера через архітектурний стиль нібито подібний до синагоги. Проєктор пережив війну в розібраному вигляді в так званому мистецькому бункері[de] під Кайзербургом. На згадку про перший планетарій Нюрнберзьке астрономічне товариство[de] 10 квітня 2013 року встановило меморіальну дошку на площі Ратенауплац.

Сучасний планетарій

[ред. | ред. код]

У 1961 році проєктор оновили на заводі Zeiss в Оберкохені та вдосконалили до моделі III. 11 грудня 1961 року відбулося відкриття планетарію в новій будівлі. У 1973 році, з нагоди 500-річчя від дня народження Миколая Коперника, планетарій перейменували на Нюрнберзький планетарій Миколая Коперника. У 1977 році проєктор моделі III замінили на модель V, яка працює дотепер. У 2000 році оновили будівлю[3]. У 2010 році планетарій оснастили цифровою проєкційною системою Definiti 4K System виробництва Sky-Skan[4][5].

Діяльність планетарію

[ред. | ред. код]
Вхід до планетарію

Відтоді програма шоу постійно розширювалась, включаючи все більше неастрономічних тем. Кожної першої середи місяця програма «Сучасне зоряне небо» (нім. Der aktuelle Sternenhimmel) представляє й детально пояснює поточне зоряне небо над Нюрнбергом[6]. Окрім регулярних заходів, планетарій пропонує комплексну програму для шкіл, наукові лекції та культурні заходи[7]. У 2017 році в планетарії побувало 78 тис. відвідувачів[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://geodaten.bayern.de/denkmal_static_data/externe_denkmalliste/pdf/denkmalliste_merge_564000.pdf
  2. archINFORM — 1994.
  3. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  4. Nürnberger Nachrichten Online, 24. September 2010, 18:03 Uhr.
  5. Nürnberger Nachrichten Online, 3. Oktober 2010, 23:10 Uhr.
  6. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  7. Planetarium. Процитовано 30 листопада 2024.
  8. Rockshows und Klassik-Klänge.

Література

[ред. | ред. код]
  • Richard Woditsch (Hrsg.): Architekturführer Nürnberg. DOM publischeres, Berlin 2021, ISBN 978-3-86922-276-9, S. 90.

Посилання

[ред. | ред. код]