Пламеницька Євгенія Михайлівна
| Євгенія Михайлівна Пламеницька | |
|---|---|
| Народження | 26 грудня 1927 |
| Смерть | 16 березня 1994 (66 років) |
| Національність | українка |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Навчання | Київського державного художнього інституту |
| Діяльність | архітекторка |
| Реставрація пам'яток | церква Спаса на Берестові, Церква святого Миколая |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
Пламени́цька Євге́нія Миха́йлівна (до шлюбу Філоненко, 26 грудня 1927, Харків — 16 березня 1994, Київ) — українська архітекторка-реставраторка. Член Спілки архітекторів України.
Біографія[ред. | ред. код]
В 1946 році почала навчання на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який закінчила 1952 році.
Працювала в Українському спеціальному науково-реставраційному виробничому управлінні (1953—1964), Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури (1964—1970), Інституті «Укрпроектреставрація» (1971—1991), Інституті «Укрзахідпроектреставрація» (1992—1993), Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (1993—1994).
З 1953 року здійснила 43 проєкти реставрації та консервації пам'яток архітектури, з них 15 у співавторстві. Основні об'єкти реставрації — пам'ятки архітектури Кам'янця-Подільського, Хмельницької області, замок в с. Олеську на Львівщині. В 1954 році першим проєктом архітекторки Євгенії Пламеницької стала огорожа з брамою церкви Спаса на Берестові Києво-Печерської лаври. У 1958 році за її проєктом у Києво-Печерській лаврі була відреставрована Церква святого Миколая, Митрополичі покої та ін.[1]
Євгенія Пламеницька обстежила понад 400 пам'яток архітектури у 8 областях України, опублікувала 66 статей і 8 графічних реконструкцій. Вперше провела архітектурно-археологічні дослідження в Кам'янці-Подільському (Старий замок, ринкова площа) і виявила муровані укріплення та житлову забудову давньоруської доби, підтвердивши давньоруське походження міста.
Співавторка містобудівної концепції регенерації Кам'янця-Подільського (разом з Ольгою Пламеницькою). Співавторка (разом з О. Пламеницькою) дако-римської гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пламеницька Євгенія Михайлівна. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 6 лютого 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 317—318.
- Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю): Довідник. — Т. 1. — Київ — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 172—173.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 477—478.
Посилання[ред. | ред. код]
- Реставратор Євгенія Пламеницька[недоступне посилання з липня 2019]
- Євгенія Пламеницька. Малодосліджені фортифікації містечка Жванця на Поділлі
- Наталія Логвин. Реставратор Евгенія Пламеницька
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |