Пеунов Вадим Костянтинович
| Вадим Костянтинович Пеунов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 29 квітня 1923 (101 рік) м. Астрахань | |||||||||
| Помер | 19 січня 2020 (96 років) Сєвєродонецьк, Україна[1] | |||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||
| Діяльність | письменник | |||||||||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||||||||
| Роки активності | з 1955 | |||||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
| | ||||||||||
Вади́м Костянти́нович Пеу́нов (29 квітня 1923, Астрахань — 19 січня 2020, Сєвєродонецьк, Україна) — український письменник, член Національної спілки письменників України.
Біографія[ред. | ред. код]
Учасник німецько-радянської війни, звільнений з лав армії після 6,5 років солдатчини, закінчив 15-ту львівську середню школу.
Закінчив у 1954 році Львівський університет за спеціальністю — редактор художньої та політичної літератури.
Автор сорока оригінальних книжок.
Живе у Донецьку (Україна).
З останніх творів: «Істина у трьох вимірах» (1998), роман-факт «Помста знехтуваних богів» (2000).
Державні нагороди[ред. | ред. код]
Україна[ред. | ред. код]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2]
- Повний кавалер ордена «За мужність»:
- Орден «За мужність» I ст. (30 квітня 2010) — за мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками у відстоюванні свободи і незалежності Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді[3]
- Орден «За мужність» II ст. (5 травня 2008) — за особисту мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками за свободу і незалежність Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді[4]
- Орден «За мужність» III ст.[5]
- Медаль «Захиснику Вітчизни»[5]
- Заслужений працівник культури України (24 квітня 2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, активну громадську діяльність[6]
СРСР[7][ред. | ред. код]
та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://sd.ua/news/11971
- ↑ Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- ↑ Указ Президента України № 591/2010 від 30 квітня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Перемоги»
- ↑ Указ Президента України № 418/2008 від 5 травня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років з нагоди Дня Перемоги 9 травня»
- ↑ а б Сегодня старейший донецкий писатель Вадим Пеунов отметил 90-летие (ФОТОРЕПОРТАЖ) // газета «Муниципальная»(рос.)
- ↑ Указ Президента України № 362/2003 від 24 квітня 2003 року «Про присвоєння В. Пеунову почесного звання „Заслужений працівник культури України“»
- ↑ Пеунов Вадим Константинович // Сайт www.pobeda1945.su(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник НСПУ
- https://web.archive.org/web/20080512145016/http://www.donbaslit.skif.net/tvorchist/Peunov.html#Замість
|
