Петровський Олександр Миколайович
| Олександр Миколайович Петровський | |
|---|---|
| Народився | 24 лютого 1961 (63 роки) смт Навабадський, Ленінський район, Таджикистан |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Сімферопольський державний університет Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України |
| Нагороди |  |
Олександр Миколайович Петровський (нар. 24 лютого 1961, смт Навабадський,[1] Таджикистан) — український історик, археолог, культуролог, краєзнавець, педагог, громадський діяч. Кандидат історичних наук (1997), доцент. Член Національної спілки краєзнавців України.[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
Олександр Петровський народився 24 лютого 1961 року в смт Навабадський Ленінського району Таджикистану, в час коли батько-українець проходив військову службу в Таджикистані.
Закінчив Тернопільську середню школу № 10 (1978), Сімферопольський державний університет (1983, спеціальність — історія), докторантуру Львівського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України (2007).
У 1984—1985 роках проходив службу в армії.[1] Працював учителем історії та суспільствознавства Сімферопольської середньої школи № 26,[1] вихователем у ПТУ № 1 та викладачем історії, майстром виробничого навчання в ПТУ № 4 (обидва — м. Тернопіль), у Тернопільському педагогічному інституті (нині ТНПУ): асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри всесвітньої історії і методики її викладання, кафедри стародавньої та середньовічної історії історичного факультету (1986 — серпень 2015), заступником декана географічного факультету (1989—1992), заступником декана історичного факультету (1992—2004), заступником голови науково-методичної ради (2000—2003), методистом з виховної роботи навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Тернопільській області (2015—2016).
Від 2016 — директор Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти.[1]
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Засновник археологічно-краєзнавчого музею «Джерела» (1996) і науково-дослідницької лабораторії «Археологія Тернопільщини» (2000); науковий керівник археологічного клубу «АГУ СТІС». Голова історичної секції Тернопільського обласного відділу Малої АН України (2004).
Основні напрямки наукових досліджень — наукові та організаційно-методичні засади охорони культурної спадщини, археологічне минуле України, зокрема Тернопільщини.
Відкрив більше 40 археологічних пам’яток. Автор понад 100[1] наукових і науково-методичних праць, краєзнавчих досліджень, зокрема словників-довідників «Епоха каменю» (1997), «Епоха енеоліту» (1998), монографій «Тернопілля: сторінки історії» (1995), «Культурна спадщина України: Загаєцький святого Іоанна Милостивого чоловічий монастир» (2005, співавтор).
Відзнаки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) керівника [Архівовано 2020-02-07 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти.
- ↑ а б Рішення сесії Тернопільської міської ради від 16 серпня 2013 р. № 6/36/19
Джерела[ред. | ред. код]
- Гаврилюк, О. Петровський Олександр Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 58—59. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2021 рік : бібліогр. покажч. Вип. 31 / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; керівник проєкту і наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2020. — С. 19.