Петренко Віталій Петрович
| Петренко Віталій Петрович | ||
|---|---|---|
 Полковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 27 травня 1970 Київ | |
| Смерть | 13 липня 2016 (46 років) Богданівка | |
| Поховання | Київ | |
| Alma Mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |
| Псевдо | «Саглам» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Рід військ |  Служба безпеки України | |
| Формування | Департамент контррозвідки Служби безпеки України | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віта́лій Петро́вич Петре́нко (27 травня 1970 — 13 липня 2016) — полковник Служби безпеки України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1970 року в місті Київ. Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. В підрозділах СБ провів понад 27 років; пройшов шлях від слідчого до заступника начальника управління — в органах СБУ Київщини, Закарпаття, Полтавської і Рівненської областей.
2014 року відряджений в зону бойових дій, по поверненні призначений заступником начальника управління — начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ (в Рівненській області).
З кінця січня 2015 року майже весь час перебував на сході України (був одним з керівників зведених мобільних груп по боротьбі з незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування). Вилучалися підготовлені зловмисниками арсенали вогнепальної зброї, вибухівки, гранатомети — задля попередження скоєння злочинів. Блокувалося перевезення сотень тон заборонених вантажів, пального, вилучався транспорт контрабандистів.
13 липня 2016-го загинув поблизу села Богданівка (Волноваський район), рухаючись на бойове завдання.
Без Віталія лишилися мама, дружина та син.
Похований в місті Київ.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- указом Президента України № 339/2016 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня року № 339/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Петренко Віталій Петрович [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Петренко Віталій Петрович [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.] // ssu.gov.ua
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |