Перетворення (театр)

Перетворення

Країна  Україна
Місто
Адреса
просп. Берестейський, 44, Центр науки та мистецтва DIYA, Щорсівський павільйон кіностудії ім. О. Довженка
Підпорядкування Департамент культури Київської міської державної адміністрації[джерело?]
Тип театральна трупаd
Статус приватний
Відкрито 21 квітня 1994
Репертуар український фольклор, українська та світова класика, сучасна драматургія
zavalniuk.in.ua
Ідентифікатори і посилання

Театр Володимира Завальнюка «Перетворення» — приватний київський український театр.

Історія[ред. | ред. код]

Театр Володимира Завальнюка протягом багатьох років виступає у різних організаційних формах та під різними назвами. Спочатку це був колектив акторів однодумців, що сформувався в середині 90-х років на чолі з Володимиром Завальнюком, який на той час вже мав достатній досвід діяльності актором та режисером як в Україні так і за кордоном.

Неодноразово здобували визнання глядачів та нагороди престижних міжнародних фестивалів такі роботи колективу як «Український вертеп», «Саломея» О. Уайльда, «На полі крові» й «Лісова пісня» Лесі Українки та інші.

Новий організаційний і творчий етап у житті колективу пов'язаний із заснуванням в 2010 році громадської організації «МАМАЙ» (Мобільна Аґенція Мистецьких АкціЙ), основним творчим підрозділом якої став театр-студія Володимира Завальнюка.

Знаковими для цього етапу стали вистави «На спільнім шляху / Бир йолу (Бир ёлу)» (2010, за п'єсою К. Булкіна — для молоді та старшокласників на тему українсько-кримськотатарських відносин) та «Жанна д'Арк. Дисконт?..» (за п'єсою Ж. Ануя «Жайворонок»), прем'єра якої з великим успіхом відбулася на малій сцені палацу «Україна» 23 і 24 березня 2012 року.

До моменту офіційної реєстрації театрального колективу на початку 2015 року — як "Театру Володимира Завальнюка «Перетворення» — в його доробку налічувався вже репертуар із 10 вистав для дорослих та 11-ти для дітей.

Основний склад театру «Перетворення» (справа наліво): сидять — Г. Яремчук, В. Завальнюк, О. Мотовилова; стоять — В. Євтушенко, К. Булкін, Д. Шпак (2015)

Театр наразі немає свого приміщення — вистави відбуваються в одному з павільйонів київської кіностудії ім. О. Довженка та на малій сцені палацу «Україна».

Колектив[ред. | ред. код]

Основний склад театру
  • Володимир Завальнюк, головний режисер, актор;
  • Кирило Булкін, актор, директор театру;
  • Ганна Яремчук, актриса;
  • Олена Мотовилова, актриса;
  • В'ячеслав Євтушенко, актор;
  • Дмитро Шпак, актор;
  • Ольга Повознюк, актриса;
  • Володимир Федорів, актор;
  • Іван Завальнюк, звукорежисер.
З театром співпрацюють
  • Геннадій Попенко, актор;
  • Людмила Барбір, актриса;
  • Марина Оснач, художник;
  • Поліна Омельченко, художник;
  • Ганна Євтушенко, художник.

Репертуар[ред. | ред. код]

Репертуар для дорослих
Афіша театру «Перетворення»
Репертуар для дітей
  • «Душа-русалонька» (за казкою Г. Х. Андерсена)
  • «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері;
  • «Казкове перехрестя» (мюзикл про правила дорожнього руху);
  • «Вертеп» (за мотивами старовинного українського вертепу);
  • «Снігова королева» (за казкою Г. Х. Андерсена) Є. Шварца;
  • «Кресало» (за мотивами казки Г. Х. Андерсена);
  • «Ах, який я молодець!» (за мотивами української народної казки «Колобок»);
  • «Мандрівка Дощинки» (за казкою О.Ільченка);
  • «Про силу характерницьку, татарського богатиря Ахмеда і Грицька Кобилячу смерть» (за казкою Сашка Лірника);
  • «Увага… Уява… Казка!» (за мотивами української та кримськотатарської народних казок)
  • «Коза-Дереза» (за мотивами української народної казки)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька-92» (За найкращу чоловічу роль.) (Ужгород, Україна, 1992);
  • Диплом Міжнародного фестивалю "ONE MAN SHOW "(Театр одного актора) (Молдова, 1999);
  • Подяка фестивалю «Тиждень сучасної української драматургії-2000» (Біла Церква, 2000);
  • Диплом (1-ше місце) VII Міжнародного фестивалю (Ботошані, Румунія, 2000);
  • Диплом ІІ-го Міжнародного фестивалю моновистав «Відлуння» (Київ, Україна, 2001) ;
  • Диплом IV Міжнародного Фестивалю античних мистецтв «Боспорські Агони» (Керч, 2002);
  • Диплом Другого фестивалю витончених мистецтв «Амплуа» (Київ, 2014).

Джерела[ред. | ред. код]