Поселенський колоніалізм

Поселенський колоніалізм — форма колоніалізму, що виникла за часів європейських колоніальних імперій, при якій держава переселяє значну частину свого населення з метою встановлення постійної, автономної присутності і побудови подібного суспільства в іншій частині світу. Поселенська колонізація вважається найбільш насильницькою формою колонізації, що супроводжується великою кількістю етнічних чисток, особливо коли поселенці прагнуть знищити корінне населення і культуру на місці[1][2].

Визначення

[ред. | ред. код]

Поселення — це колоніальна територія, на якій оселяється велика кількість поселенців. Поселенський колоніалізм призводить до глибокої структурної перебудови життя та екології регіону порівняно з ресурсним (сировинним) колоніалізмом, який зазвичай рано чи пізно завершується деколонізацією. У світі є приклади і змішаних поселенсько-сировинних колоній.

Приклади

[ред. | ред. код]

Європа

[ред. | ред. код]

Північна Африка

[ред. | ред. код]

Близький і Середній Схід

[ред. | ред. код]

Америка

[ред. | ред. код]

Океанія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jane Carey, Ben Silverstein. Thinking with and beyond settler colonial studies: new histories after the postcolonial. Postcolonial Studies.
  2. , The Routledge Handbook of the History of Settler Colonialism, Routledge ISBN 978-0-415-74216-0