Первухіна Юлія
| Юлія Первухіна | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство | Україна → Росія |
| Народження | 28 січня 1988 (36 років) Полтава, УРСР, СРСР |
| Зріст | 188 см |
| Спорт | |
| Вид спорту | волейбол |
| Спортивне звання |  |
| Команда | Хімік |
| Нац. збірна |  Україна |
| Статус професіонала | 2003 |
| Участь і здобутки | |
Юлія Первухіна (до шлюбу Шелухіна; 28 січня 1988, Полтава, Українська РСР, СРСР) — українська і російська волейболістка, центральна блокуюча. Гравець національної збірної України.
Із біографії[ред. | ред. код]
Займатися волейболом почала в п'ятому класі. Перша тренерка — Тетяна Бужинська. Також тренувалася під керівництвом Владислава Агасьянца[ru]. Після сьомого класу була зарахована до Київського обласного спортивного інтернату в Білій Церкві. Два роки виступала за місцеву команду вищої ліги «Рось». В 11-му класі переїхала до Запоріжжя, де захищала кольори клубу суперліги «Орбіта». Після школи навчалася в Запорізькому національному університеті на факультеті «Олімпійський і професіональний спорт».
У складі національної збірної грала у відбірковому турнірі на чемпіонат Європи 2011 року.
Двоюрідна сестра Юлія Шелухіна також захищала кольори збірної України. Зокрема, брала участь на чемпіонаті Європи 2001 року. На клубному рівні — чемпіонка України і Польщі.
Клуби[ред. | ред. код]
| Роки | Команди |
|---|---|
| 2003—2005 | «Рось-Університет» (Біла Церква) |
| 2005—2010 | «Орбіта» (Запоріжжя) |
| 2010—2014 | «Хімік» (Южне) |
| 2015—2016 |  «Олімп» (Куйбишев) |
| 2016—2020 | «Сєвєрянка» (Череповець) |
| 2020—2021 | «Тулиця» (Тула) |
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіонка України (2): 2011, 2012, 2013, 2014
- Володарка кубка України (1): 2014
- Срібна призерка кубка України (2): 2011, 2012
- Бронзова призерка кубка України (1): 2013
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика виступів за «Хімік»
| Сезон | Команда | Кількість матчів | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Всього | ||
| 2010—2011 | «Хімік» | 24 | 5 | 3 | 32 |
| 2011—2012 | «Хімік» | 19 | 7 | 5 | 31 |
| 2012—2013 | «Хімік» | 31 | 2 | 8 | 41 |
| 2013—2014 | «Хімік» | 29 | 4 | 8 | 41 |
| Всього | 103 | 18 | 24 | 145 | |
Посилання[ред. | ред. код]
- Юлия Шелухина: «Мне есть к чему стремиться!» (російська) . Полтавщина Спорт. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Юлия Шелухина сыграла 100 матчей в форме «Химика» (російська) . Полтавщина Спорт. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Юлия Первухина: «Секрет успеха? Настраиваемся на любой матч, как на последний» (російська) . Полтавщина Спорт. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Юлия Первухина: «Полтава для меня остается самым лучшим городом» (російська) . Полтавщина Спорт. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - № 12 — Юлия Шелухина (російська) . Фан клуб ВК «Орбита». Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Iuliia Yuliya Pervukhina (англійська) . WorldofVolley. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Yuliia Pervukhina (англійська) . women.volleybox.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка) - Yuliia Pervukhina (англійська) . CEV. Процитовано 7 липня 2022.
{{cite web}}: Недійсний|url-status=no(довідка)