Пелехатий Кузьма Миколайович

Пелехатий Кузьма Миколайович
Народився	11 листопада 1886(1886-11-11) Опори, Австро-Угорщина
Помер	28 березня 1952(1952-03-28) (65 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Республіка Польща  СРСР
Діяльність	письменник, журналіст, державний діяч
Мова творів	українська
Роки активності	з 1910
Жанр	оповідання
Партія	КПРС і Комуністична партія Західної України
Діти	Пелехатий Дем'ян Кузьмич
Нагороди

Кузьма Миколайович Пелехатий (11 листопада 1886(18861111), село Опори Австро-Угорщина, тепер Дрогобицького району Львівської області — 28 березня 1952, місто Львів) — галицький письменник-комуніст, москвофіл, голова Львівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині малоземельного селянина.

У 1905—1908 роках навчався у Вищому інституті журналістики у Відні. З 1910 року працював у львівських газетах москвофілів «Галичанин» і «Прикарпатська Русь», з 1913 року — в журналі групи «галицько-руських соціалістів» «Нове життя».

На початку Першої світової війни в 1914 році, як запідозрений у шпигунстві та державній зраді співробітник москвофільської преси, був поміщений австрійською владою в концтабір Терезин, а потім переведений до концтабору Талергоф.

Після звільнення з Талергофа працював у селах на Дрогобиччині та у місті Дрогобичі. У 1920 році переїхав до Львова. Співпрацював в галицько-москвофільських виданнях, у тому числі в Календарі товариства імені Качковського за 1920 рік, де помістив ряд нарисів про так звані репресії в Галицькій Русі в Першу світову війну.

У 1921—1927 р. — редактор газети «Воля народу» (орган партії «Народна воля»), в якій публікував численні статті, нариси, фейлетони, а також агітаційні вірші під псевдонімом Кузьма Бездомний.

У 1927 році один із організаторів партії «Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання» (Сель-роб), що стояла на позиціях нелегальної Комуністичної партії Західної України. У 1927—1928 р. — редактор газети «Сель-роб».

У 1930—1932 р. — співробітник прорадянської газети «Сила». За революційну діяльність неодноразово арештовувався польською владою. У 1932 році сидів у Луцькій в'язниці.

Активний учасник Антифашистського конгресу діячів культури 1936 року у Львові.

З вересня 1939 року працював у редакції львівської обласної газети «Вільна Україна». У 1941—1944 роках брав участь в антифашистському підпіллі. З 1944 року знову працював у редакції газети «Вільна Украïна», потім — журналу «Радянський Львів».

У 1946—1947 р. — заступник голови виконавчого комітету Львівської міської Ради депутатів трудящих. У 1947 — січні 1949 р. — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У січні 1949 — березні 1952 р. — голова виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих.

Автор збірки публіцистичних творів «І всміхнеться земля-мати…» (1959).

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• медалі

Посилання[ред. | ред. код]

• Пелехатий Кузьма Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 32-33.
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Пелехатый Косма /Кузьма/ Николаевич, Алфавитный указатель Жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914 - 1918 гг. на областях Галицкой и Буковинской Руси. [Архівовано 21 травня 2021 у Wayback Machine.]

(рос.)

п о р Керівники Львівської області Перші секретарі Львівського обласного комітету КПУ Леонід Грищук (1939—1941) Іван Грушецький (1944—1949) Борис Коваль (1949—1950) Іван Грушецький (1950—1951) Василь Чучукало (1951—1952) Зиновій Сердюк (1952—1954) Михайло Лазуренко (1954—1961) Іван Грушецький (1961—1962) Василь Куцевол (1962—1963) Василь Куцевол (промисловий, 1963—1964) Леонід Ванденко (сільський, 1963—1964) Василь Куцевол (1964—1973) Віктор Добрик (1973—1987) Яків Погребняк (1987—1990) В'ячеслав Секретарюк (1990—1991) Голови Львівського обласного виконавчого комітету Микола Козирєв (1939—1940) Петро Тимченко (1940—1941) Микола Козирєв (1944—1949) Кузьма Пелехатий (1949—1952) Петро Миргородський (1952, в.о.) Петро Козланюк (1952—1954) Семен Стефаник (1954—1963) Федір Коваль (промисловий, 1963—1964) Семен Стефаник (сільський, 1963—1964) Семен Стефаник (1964—1969) Тимофій Телішевський (1969—1979) Петро Шавков (1979—1980, в.о.) Михайло Кирей (1980—1990) Степан Давимука (1990—1991) Голови Львівської обласної ради Вячеслав Чорновіл (1990—1992) Микола Горинь (1992—1997) Орест Фурдичко (1997—1998) Степан Сенчук (1998—2001) Ярослав Гадзало (2001—2002) Михайло Сендак (2002—2006) Мирослав Сеник (2006—2010) Олег Панькевич (2010—2012) Петро Колодій (2012—2015) Олександр Ганущин (2015—2020) Ірина Гримак (2020—2023) Євгеній Гірник (в. о., 2023) Юрій Холод (т. в. о., з 2023) Голови Львівської обласної державної адміністрації Вячеслав Чорновіл (1991—1992) Степан Давимука (1992—1994) Микола Горинь (1994—1997) Михайло Гладій (1997—1999) Степан Сенчук (1999—2001) Михайло Гладій (2001—2002) Мирон Янків (2002—2003) Олександр Сендега (2003—2004) Богдан Матолич (в.о, 2004—2005) Петро Олійник (2005—2008) Микола Кміть (2008—2010) Василь Горбаль (2010) Михайло Цимбалюк (2010—2011) Михайло Костюк (2011—2013) Віктор Шемчук (2013) Олег Сало (2013—2014) Ірина Сех (2014) Юрій Турянський (в. о., 2014) Олег Синютка (2014—2019) Ростислав Замлинський (т.в.о. 2019) Маркіян Мальський (2019) Василь Лозинський (в.о., 2019—2020) Максим Козицький (2020—)