Педро Кубілья

Ф
Педро Кубілья
Особисті дані
Повне ім'я Педро Рамон Кубілья Алмейда
Народження 25 серпня 1933(1933-08-25)
  Пайсанду, Уругвай
Смерть 16 березня 2007(2007-03-16) (73 роки)
  Монтевідео, Уругвай
Громадянство  Уругвай
Позиція опорний півзахисник
Юнацькі клуби
Уругвай «Насьйональ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1953—1954 Уругвай «Насьйональ» 2 (0)
1955—1956 Уругвай «Ліверпуль» (М)  ? (?)
1957—1960 Уругвай «Пеньяроль» 2+ (0)
1961–1962 Уругвай «Рампла Хуніорс»  ? (?)
1963 Уругвай «Ліверпуль» (Монтевідео)  ? (?)
1963–1964 Аргентина «Уракан» 43 (2)
1965–1966 Аргентина «Рівер Плейт» 0 (0)
1966–1967 Аргентина «Кільмес» 5 (1)
1967–1968 Уругвай «Дефенсор Спортінг»  ? (?)
1968 Канада «Торонто Фалконс» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961–1962 Уругвай Уругвай 7 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце







1978
1980
1991
1998 		Уругвай «Сентрал Еспаньйол»
Уругвай «Фенікс» (М)
Уругвай «Уракан» (М)
Уругвай «Рампла Хуніорс»
Уругвай «Уракан Бусео»
Чилі «Сантьяго Морнінг»
Еквадор «Депортіво» (К)
Уругвай «Данубіо»
Парагвай «Олімпія» (Ас)
Уругвай Уругвай
Коста-Рика «Картахінас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кубілья.

Педро Кубілья (ісп. Pedro Cubilla, 25 серпня 1933, Пайсанду — 16 березня 2007) — уругвайський футболіст та тренер, грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуби «Уракан», «Рівер Плейт» та «Дефенсор Спортінг», а також національну збірну Уругваю.

Чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи «Насьоналя». В основному складі «триколірних» Педро дебютував 1953 року, а два роки по тому перейшов в інший столичний клуб — «Ліверпуль», де у молодого опорного півзахисника було більше ігрової практики. З 1957 по 1960 рік виступав за «Пеньяроль», причому всі ці роки грав разом зі своїм молодшим братом Луїсом. Кубілая тричі поспіль ставав чемпіоном Уругваю[1].

У 1960 році Педро вже менше потрапляв в основу «аурінегрос», пропустивши розіграш першого в історії Кубка Лібертадорес. З цієї причини в 1961 році він перейшов у «Рампла Хуніорс», що позитивно вплинуло на його кар'єру — в тому ж році півзахисника запросили до збірної Уругваю.

У 1963 році Кубілая перейшов в аргентинський «Уракан», в складі якого за два роки зіграв в 43 матчах чемпіонату, відзначився двома голами[1]. Вдалі виступи за «глобо» привернули увагу гранда — уругвайця викупив «Рівер Плейт», в якому возз'єднався з братом. Однак зіграти разом вже в «Рівері» їм не довелося — Педро пропустив весь сезон через травму. У 1966 році перейшов у «Кільмес», а потім повернувся на батьківщину, приєднавшись до «Дефенсора». У 1968 році завершив кар'єру футболіста в канадській команді «Торонто Фалконс», яка взяла участь в першому в історії сезоні NASL[1][2][3].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року[4]. На мундіалі в Чилі Педро Кубілая не зіграв у жодному з трьох матчів[5]. Збірна, в якій також грав брат Луїс, не зуміла вийти з групи. Всього за національну команду з 12 жовтня 1961 року по 2 травня 1962 року Педро Кубілая провів сім матчів[6]. За іншими даними, провів за збірну шість матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Педро Кубілья самостійно керував декількома уругвайськими командами, серед яких були «Сентраль Еспаньол»[1], «Фенікс», «Уракан», «Данубіо», «Уракан Бусео». Також працював із закордонними клубами — чилійським «Сантьяго Морнінг», еквадорським «Депортіво Кіто», костариканського «Картахінесом», а також з парагвайською «Олімпією»[1][2].

Протягом багатьох років працював у тренерському штабі свого брата Луїса — в «Насьоналі», «Пеньяролі», «Олімпії». У 1979 році «Олімпія» під керівництвом Луїса Кубільї виграла Кубку Лібертадорес, отриавши права зіграти в Міжконтинентальному кубку проти фіналіста Кубку європейських чемпіонів «Мальме». Перший матч у Швеції «Олімпія» виграла з рахунком 1:0. Після завершення сезону Луїс Кубілая перейшов в аргентинський «Ньюеллс Олд Бойз», і обов'язки головного тренера в першій половині 1980 року виконував Педро. Його підопічні виграли й другу гру Міжконтинентального кубку, здолавши на «Дефенсорес дель Чако» європейців з рахунком 2:1. Це був єдиний в історії Міжконтинентального кубку випадок, коли трофей завоювали два різних тренера, тим більше два тренера-брата. У тому ж році Асунсьонського клуб під керівництвом Педро Кубілая завоював Міжамериканський кубок[7][8][9].

У 1991 році Педро Кубілья очолював збірну Уругваю, а потім знову став асистентом у штабі свого брата, який керував головною уругвайської командою до 1993 року. У 1997 році Педро Кубілья став головою Уругвайської асоціації тренерів[2]. Останнім клубом у тренерській кар'єрі Педро Кубілья став костариканський «Картахінес»[2].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Молодший брат Педро, Луїс Кубілья (1940-2013), також був професіональним футболістом, виступав за «Пеньяроль», «Насьональ», аргентинський «Рівер Плейт», іспанську «Барселону» та збірну Уругваю (в 1959-1974 роках). Луїс Кубілья — один з найкращих гравців Південної Америки 1960-х років, займає 11-е місце в списку найкращих футболістів XX століття за версією IFFHS.

Педро Кубілья здобув популярність не тільки як футболіст і тренер — він професійно займався малюванням, його роботи з зображеннями афро-уругвайської культури кандомбе, живопис та портрети неодноразово демонструвалися в різних галереях[8][10].

Помер від раку[11] в Монтевідео 16 березня 2007 року у віці 73 років[1][8].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»

Як тренера[ред. | ред. код]

Головний тренер
  • Camel Cup
    • Володар (1): 1991 (міжнародний товариський турнір)
Як асистент головного тренера

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Pedro Cubilla (ісп.). globopedia.com.ar. 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  2. ↑ а б в г Ilusión en azul y blanco (ісп.). nacion.com. 6 липня 1998. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 25 березня 2017.
  3. ↑ Peter Cubilla (англ.). nasljerseys.com. 2016. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 25 березня 2017.
  4. ↑ Karel Stokkermans (18 січня 2015). World Cup 1962 (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  5. ↑ Pedro Cubilla en los Mundiales de Fútbol (ісп.). losmundialesdefutbol.com. 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
  6. ↑ Luis Fernando Passo Alpuin (2 березня 2017). Uruguay - Record International Players (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 25 березня 2017.
  7. ↑ Falleció Pedro Cubilla, hermano de don Luis (ісп.). ABC Color. 16 березня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  8. ↑ а б в Falleció Pedro Ramón Cubilla (ісп.). lr21.com.uy. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  9. ↑ Ariel Longo (1 лютого 2017). ¿Qué queres?, ¿que no lleven uruguayos? (ісп.). Tenfield. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  10. ↑ Muere ídolo del fútbol uruguayo Pedro Cubilla (ісп.). emol.com. 16 березня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
  11. ↑ Fallece ex futbolista uruguayo Pedro Cubilla (ісп.). myplainview.com. 15 березня 2007. Процитовано 25 березня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Уругвай

Пачеко / Фольїно (1915–16) · Платеро (1917–19) · Кастільйо (1919–20) · Фіголі (1920–22) · Олів'єрі (1922–23) · Де Лукка (1923–24) · Фіголі (1924) · Меліанте (1924–1925) · Масалі / Фіголі (1926) · Лаго Мільян (1927–28) · Грекко (1928) · Джанноті (1928) · Суппічі (1928–1932) · Бланко (1932–1935) · Суппічі (1935–1941) · Сеа (1941–1942) · Насассі (1942–1945) · Техада (1945–1946) · Віла Гоменсоро (1946) · Лопес Фонтана (1946–1949) · Марсенаро (1949) · Лопес Фонтана (1949–1955) · Корассо (1955) · Баньюло (1955–57) · Лопес Фонтана (1957–59) · Кастро (1959) · Корассо (1959–61) · Фернандес (1961–1962) · Корассо (1962–64) · Міланс (1964–65) · Вієра (1965–1967) · Корассо (1967) · Фернандес (1967–1969) · Гогберг (1969–1970) · Баньюло (1970–73) · Порта (1973–74) · Скьяффіно (1974–75) · Родрігес (1975–1976) · Гогберг (1976–1977) · Бетнанкор (1977–79) · Масполі (1979–82) · Боррас (1982–87) · Флейтас (1987–88) · Табарес (1988–90) · Кубілья (1990–93) · Манейро (1993–94) · Нуньєс (1994–96) · Аунтчаїн (1996–97) · Масполі (1997) · Пуа (1997–2000) · Пассарелла (2000–01) · Пуа (2001–2003) · Феррін (2003) · Карраско (2003–04) · Фоссаті (2004–06) · Феррін (2006) · Табарес (2006–2021) · Алонсо (2021–)

«Данубіо» – Тренери

Фаччо (1941–1946) · Даверіо (1947) · Баньюло (1947–1951) · Моралес (1951–1953) · Корассо (1954–1955) · Масполі (1956) · Сегундо (1956) · Корассо (1957–1958) · Лупіс (1958) · Педутто (1959) · Сагастуме (1959) · Бак (1960) · Моралес (1960) · Х. Таїбо (1961–1962) · Ечегоєн (1962–1963) · Лупіс (1963–1964) · Міланс (1965–1967) · Ечегоєн (1968) · В. Мартінес (1968) · Корассо (1969) · Сегундо (1969) · Ранцоне (1969) · Самора (1970) · Бетанкор (1971–1972) · Касалес (1972) · Сільва Кабрера (1973–1974) · Скароне (1975) · Бетанкор (1975–1976) · Аббаді (1977) · Л. Кубілья (1977–1978) · П. Кубілья (1978) · Сільва (1979) · Бетанкор (1979) · Ф'єрро (1979) · Маркарян (1980) · Бетанкор (1981) · В. Таїбо (1981) · Брунелл (1981) · Маркарян (1982) · Гарісто (1983) · Табарес (1984) · Бетанкур (1985) · Трав'єсо (1985–1986) · Л. Кубілья (1986–1987) · Манейро (1988–1989) · Комесанья (1990) · П'яцца (1991) · Манейро (1992–1993) · Перроне (1994) · Альфонсо (1994) · Манейро (1995) · П'яцца (1996) · Манейро (1997) · П'яцца (1997) · Кастенобле (1998) · Фоссаті (1998–2001) · Красоускі (2001) · Д. Мартінес (2002) · Фоссаті (2002) · Перес (2003) · Роо (2003) · Кеосеян (2003) · Пелуссо (2004–2005) · Матосас (2006–2007) · Дальто (2007–2008) · Ласарте (2008–2009) · Гарай (2009) · Джордано (2009–2010) · Маркарян (2010) · Матосас (2010) · Асеведо (2011) · Мачаїн (2011) · Санчес (2011–2012) · Д. Мартінес (2012) · Карраско (2012) · Д. Мартінес (2012) · Рамос (2013–2015) · Кастеллі (2015) · Гонсалес (2015–2016) · Гальямоне (2016) · Рамос (2016) · Родрігес (2017) · Мачадо (2017) · Роо (2017) · Пейрано (2018) · Мендес (2019) · Ларрієра (2019) · Гарсія (2020) · Рамос (2020–2021) · Фоссаті (2021–2022) · Конде (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Педро_Кубілья&oldid=39834735