Педро Енріке Орлеанський-Браганза

Педро Енріке Орлеанський-Браганза
фр. Pedro Gastão d'Orléans-Bragance Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 лютого 1913(1913-02-19)[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Е Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 грудня 2007(2007-12-27)[1][2][3] (94 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Вільяманріке-де-ла-Кондеса, Севілья, Андалусія, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція
 Бразилія
 Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька і португальська Редагувати інформацію у Вікіданих
РідБразильська імператорська династія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоПедро де Алькантара[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЕлізабета Добрзенська де Добрзеничd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриФранцишка Орлеанська-Браганзаd, Ізабелла Орлеан-Браганса, Хуан Орлеанський-Браганзаd і Тереза Орлеанська-Браганзаd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зМарія де ла Есперанса Бурбон-Сицилійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПедро Карло Орлеанський-Браганзаd[2], Марія де Глоріяd[2], Альфонсо Орлеанський-Браганзаd[2], Мануель Орлеанський-Браганзаd[2], Христина Орлеанська-Браганзаd[2] і Франциско Орлеанський-Браганзаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Педро Енріке Орлеанський-Браганза або Петро III (порт. Pedro de Alcântara Gastão João Maria Filipe Lourenço Humberto Miguel Gabriel Rafael Gonzaga de Orléans e Bragança e Dobrzensky de Dobrzenicz; 19 лютого 1913, Франція — 27 грудня 2007, Вільяманріке-де-ла-Кондеса, Іспанія) — представник Бразильської імператорської династії Орлеанські-Браганза, глава Петрополіської гілки Бразильського імператорського будинку.

Повне ім'я: Педро де Алькантара Гастао Хуан Марія Філіпе Лоренцо Умберто Мігель Габріель Рафаель Гонзага де Орлеанський і Браганза і Добрзенський де Добрзенич.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1913 року у місті Е на півночі Франції. Старший син принца Педро де Алькантарі Орлеанського-Браганза (1875—1940) та його дружини, чеської графині Елізабети Добрзенської де Добрзенич (1875—1951).

1920 року після скасування президентом Бразилії Епітасіу Песоа закону про вигнання імператорської родини 7-річний Педро з батьками вперше відвідав країну. 1922 року з нагоди святкування століття незалежності Бразилії принц вдруге побував на батьківщині.

18 грудня 1944 року в Севільї принц Педро Орлеанський-Браганза одружився принцесі Марії де ла Есперансе Бурбон-Сицилійській, молодшій доньці принца Карлоса Бурбон-Сицилійського і принцеси Луїзи Орлеанської. Подружжя мало шістьох дітей.

У 1945 році принц Педро Орлеанський-Браганза відмовився від свого права на титул «герцога Браганза», щоб зміцнити позиції свого зятя, принца Дуарте Нуну, герцога Браганза (1907—1976), чоловіка його молодшої сестри Марії Франциски Орлеанської-Браганза, як спадкоємця королівського престолу Португалії.

1993 року під час бразильського конституційного референдуму про майбутню форму державного устрою в Бразилії принц Педро Орлеанський-Браганза був одним з активних прихильників відновлення монархії. На референдумі монархісти зазнали поразки, отримавши 13,2 % голосів проти 66 % голосів республіканців. Після провалу на референдумі принц відійшов від політики та відхилив ініціативу деяких своїх прихильників щодо створення монархічної партії у Бразилії. Пізніше Педро Орлеанський-Браганза переїхав до маєтку своєї дружини у Вільяманріке-де-ла-Кондеса, Іспанія.

27 грудня 2007 року 94-річний принц Педро Орлеанський-Браганза помер в Іспанії. Головою бразильської імператорської династії став старший син, принц Педро Карлуш Орлеанський-Браганза (нар. 1945).

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Марія де ла Есперансе Бурбон-Сицилійська (1914—2005), молодша донька принца Карлоса Бурбон-Сицилійського (1870—1949) і принцеси Луїзи Орлеанської (1882—1958).

Діти:

  • Педро Карло (нар. 31 жовтня 1945 р.) — голова Петрополіської гілки Бразильського імператорського будинку з 27 грудня 2007 року
  • Марія Глорія (нар. 13 грудня 1946) — 1-й чоловік з 1972 року кронпринц Югославії Олександр Карагеоргович (нар. 1945). 1985 року подружжя розлучилося. У тому ж 1985 вдруге вийшла заміж за іспанського аристократа Ігнасіо де Медіна Фернандес де Кордова, 19-го герцога Сегорбе (1947).
  • Альфонсо Дуарте (нар. 25 квітня 1948) — двічі одружений, двоє дітей від першого шлюбу.
  • Мануель Альваро (нар. 17 червня 1949) — був одружений з Маргарет Хафнер (1977—1995), двоє дітей.
  • Христина Марія (нар. 16 жовтня 1950 р.) — була двічі заміжня, дітей немає.
  • Франциско Умберто (нар. 9 грудня 1956) — двічі одружений, троє дітей.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://web.archive.org/web/20071230092850/http://oglobo.globo.com/pais/mat/2007/12/27/327776960.asp
  2. ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Педро_Енріке_Орлеанський-Браганза&oldid=45040934