Патриція Босворт

Патриція Босворт
англ. Patricia Bosworth
Народилася 24 квітня 1933(1933-04-24)[3][4][5]
Окленд, Каліфорнія, США
Померла 2 квітня 2020(2020-04-02)[1][2] (86 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Країна  США
Місце проживання Нью-Йорк[1]
Діяльність акторка, журналістка, акторка театру, біограф, письменниця, кіноакторка
Alma mater коледж Сари Лоуренсd
Знання мов англійська
Заклад Колумбійський університет і Бернард-коледж
IMDb ID 0098382
Сайт patricia-bosworth.com

Патриція Босворт (англ. Patricia Bosworth; 24 квітня 1933, Окленд, Каліфорнія — 2 квітня 2020, Нью-Йорк) — американська журналістка, письменниця та акторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Патриція Крум народилась 24 квітня 1933 року в місті Окленд, Каліфорнія, в родині відомого адвоката Бартлі Крума (1900—1959) та письменниці Анни Гертруди Босворт. Пізніше народився брат — Бартлі Крум-молодший. Батько був одним з шести адвокатів, які захищали Голлівудську десятку за часів Червоної загрози 1947 року, через що постраждала його кар'єра, тож родина 1948 року була вимушена перебратися до Нью-Йорка. У 13 років Патриція вирішила стати акторкою й узяла як псевдонім дівоче прізвище матері. Вона вчилася у Міжнародній школі в Женеві (Швейцарія), а потім у Коледжі мистецтв Сари Лоуренс, який закінчила 1955 року.

Під час навчання працювала як модель на зйомках у Алана та Діани Арбус для реклами автобусного перевізника «Грейхаунд». Пізніше вчилася у Акторській студії на Мангеттені під керівництвом Лі Страсберга. Почала грати на Бродвеї, виконувала роль Лаури Вінгфілд у «Скляному звіринці» Теннессі Вільямса, де її партнеркою була Гелен Гейс, яка грала Аманду. Знімалася також на телебаченні та в кіно, — найвідоміша її роль — сестра Сімон у фільмі «Історія черниці» (1959) Фреда Циннеманна з Одрі Хепберн у головній ролі.

З середини 1960-х років, після завершення акторської кар'єри, Босворт почала працювати журналісткою. Успіх принесли публікації у «New York magazine» та «New York Times». Працювала редактором у різних виданнях, в тім числі й «Harper's Bazaar» у 1972—1974 роках. У 1984—1991 роках — помічником редактора у «Vanity Fair». Із 1993 по 1995 роки — на посаді редактора жіночого журналу «Mirabella».

Є автором низки біографій — Монтгомері Кліфта (1978), Діани Арбус (1984), Марлона Брандо (2000) та Джейн Фонда (2011). 2006 року за її біографічним романом про Діану Арбус було відзнято фільм «Хутро» з Ніколь Кідман та Робертом Дауні-молодшим у головних ролях.

Також Босворт видала дві автобіографічні книги — «Усе, чого бажає твоє серденько» (1997) та «Люди у моєму житті: Любов та мистецтво у 1950-х на Мангеттені» (2017), у яких вона згадує свою родину, як пережила спочатку самогубство брата, а потім й батька, розповідає про свою акторську кар'єру, перехід до журналістики, а також про обидва свої шлюби. 1966 року вона вийшла заміж за письменника та драматурга Мела Аррігі, шлюб тривав до його смерті 17 вересня 1986 року. Другим її чоловіком став фотограф та театральний режисер Том Палумбо, за якого вона вийшла заміж 2000 року. 2008 року Босворт овдовіла.

Патриція Босворт померла 2 квітня 2020 року в лікарні «Маунт-Сінай» у Нью-Йорку в 86-річному віці від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[6].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1978 — Монтгомері Кліфт (англ. Montgomery Clift), біографія
  • 1984 — Діана Арбус (англ. Diane Arbus), біографія
  • 1997 — Усе, чого бажає твоє серденько (англ. Anything Your Little Heart Desires: An American Family Story), автобіографія
  • 2000 — Марлон Брандо (англ. Marlon Brando), біографія
  • 2011 — Джейн Фонда: Приватне життя публічної жінки (англ. Jane Fonda: The Private Life of a Public Women), біографія
  • 2012 — Джон Вейн (англ. Jonh Wayne: The Legend and the Man), біографія
  • 2017 — Люди у моєму житті: Любов та мистецтво у 1950-х на Мангеттені (англ. The Men in My Life: Love and Art in 1950s Manhattan), автобіографія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в U.S. deaths near 100,000, an incalculable loss: They were not simply names on a list. They were us. // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — P. 1, 12, 13, 14. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ а б в г https://www.nytimes.com/2020/04/03/books/patricia-bosworth-dead-virus.html
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  5. ↑ Babelio — 2007.
  6. ↑ Dixler, Elsa (3 квітня 2020). Patricia Bosworth, Actress-Turned-Author, Dies at 86. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Патриція_Босворт&oldid=38487720