Патри

Патри
Πάτραι
Πάτρα
Панорама на місто з міської фортеці
Панорама на місто з міської фортеці
Панорама на місто з міської фортеці
Патри. Карта розташування: Греція
Патри
Патри
Координати: 38°15′ пн. ш. 21°44′ сх. д. / 38.250° пн. ш. 21.733° сх. д. / 38.250; 21.733
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Західна Греція
Периф. одиниця Ахая
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Пелопоннес
 - Ном Ахая
Розташування на мапі ному
Уряд
 - мер Андреас Фурас
Найбільша висота 10 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2011[1])
 - Місто 168 034
 - Агломерація 213 984
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 26x xx
Телефонний код(и) 2610
Авто ΑΧ,AZ
Вебсайт: www.patras.gr

Па́три, новогрецькою Патра (грец. Πάτρα) — третє за величиною місто Греції, столиця ному Ахея, порт в затоці Патраїкос.

Патри розташовані на півострові Пелопоннес за 215 км на захід від Афін. Населення 168 034 чоловік (2011). Місто обслуговує аеропорт Араксос. 2006 року місто обране Європейською комісією «Культурною столицею Європи».

Історія[ред. | ред. код]

Місто Патри засноване у 6 ст. до н.е. ахейцями Спарти, після того як дорійці витіснили їх зі значної частини Пелопоннесу. Ватажок ахейців Превгеніс об'єднав три поселення Арої, Месаті та Анфію і назвав місто на честь свого сина Патреоса. Проте археологічні дослідження свідчать: перші поселення у цьому місці з'явились у 3 тисячолітті до н. е.[2]

Свій перший підйом місто пережило у 1580 — 1100 рр. до н. е. Проте справжній розквіт в історії Патр відбувся у римський період, коли місцевий порт після зруйнування Коринфу починає відігравати все важливішу роль у сполученні Греції та Італії. Римські імператори навіть наділяли місто правом випускати власні монети. У цей період споруджений римський амфітеатр, римський водопровід, римський одеон тощо.

Наприкінці своєї подорожі з берегів Понту до Греції перейшов апостол Андрій Первозваний. У місті Патри він був розіп'ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея (Егеата) на Х-подібному андріївському хресті.

Однак наприкінці ІІІ ст. починається занепад Патр, можливо, внаслідок потужного землетрусу, що трапився приблизно у той час.

В середині IX ст. починається новий розквіт міста, і з того часу воно поділяло долю усієї держави. З 1266 р. до 1430 р. воно належить франкам, потім — Візантії, з 1458 р. — Османській імперії, з 1687 р. до 1715 р. — венеційцям, а далі — знову османам до переможної національно-визвольної Революції 1821.

В місті збереглися руїни середньовічної фортеці, побудованої на залишках міського акрополя.

Докладніше: Фортеця Патр

1973 року була введена в експлуатацію Поромна переправа Бріндізі — Патри, що з'єднала південь Італії з півостровом Пелопоннес в Греції.

Культура[ред. | ред. код]

Місто відоме своїм Муніципальним регіональним театром, головною сценою якого є Театр «Аполлон», зведений 1872 року за проектом грецького архітектора саксонського походження Ернста Ціллера.

Щороку в місті відбувається Патрський карнавал[3], який починається 17 січня і триває до Чистого понеділка — один з найбільших карнавалів світу.

В період 1902 по 1918 років курсував Трамвай у Патрах, чия мережа стала першою в Греції системою електричного трамвая.

Населення[ред. | ред. код]

Міська агломерація Патр включає діми Ріо (12,674), Паралія (9,153), Врахнеїка (4,805) і Мессатіда (12,246), загалом їх населення становить близько 18.5% населення агломерації.

Населення міста Патри (темно-синя область) та агломерації Патр (синя область даграми) від 1853 до 2007 року
Населення Патр[4][5][6]
Рік Патри Міська агломерація
1853 15,854 19,499
1861 18,342 23,020
1870 16,641 26,190
1879 25,494 34,227
1889 33,529 44,970
1896 37,985 51,932
1907 37,728 -
1920 52,174 -
1928 61,278 -
1951 87,570 94,192
1961 96,100 103,985
1971 112,228 120,847
1981 142,163 154,596
1991 161,782 190,463
2001 171,616 210,494
2011 168,034 213,984

Спорт[ред. | ред. код]

Клуб Ліга Майданчик Місткість Заснований
Панахаїкі Гамма Етнікі — футбол «Костас Давурліс» 11 321 1891
Аполлон A2 Етнікі — баскетбол «Фотіс Арванітос» 4 150 1926
Олімпіада A1 Етнікі — баскетбол Пампеллопонісіако 4 150 1961
EA Патри Перша ліга — волейбол EAP Арена 2 200 1927
НЄ Патри Перша ліга — водне поло Антоніс Пепанос 3 000 2006
НО Патри Перша ліга — водне поло Водний центр НО Патри 2 000 1929

Персоналії[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Серед міст-побратимів та партнерів Патр[7]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
  2. Посольство Греції в Україні. Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 21 січня 2009.
  3. Patras Carnival impressive opening ceremony — ana-mpa
  4. 1928-1980 statistical data are from: "The population of Greece in the second half of the 20th century". Hellenic Republic. National Statistical Service of Greece. Athens 1980 & "Statistical Yearbook of Greece" Hellenic Republic. National Statistical Service of Greece. Athens 1980
  5. Population data from 1853 to 1920 are cited from: Kosta N. Triantafyllou, "Istorikon Lexikon ton Patron: Istoria tis poleos ton Patron apo arxaiotaton xronon eos simeron kata alphavitikin eidologikin katataksin" 3rd edition, Patrai 1995
  6. Data on municipal and urban population refer to permanent population and are taken from: the "2011 Census" of the National Statistical Service of Greece
  7. Αδελφοποιημένες Πόλεις [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.](гр.)

Посилання[ред. | ред. код]