Пархоменко Володимир Дмитрович

Пархоменко Володимир Дмитрович
Народився 16 грудня 1933(1933-12-16)
Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР СРСР
Помер 25 червня 2022(2022-06-25) (88 років)
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Діяльність хімік
Alma mater УДХТУ
Галузь Плазмохімія
Науковий ступінь доктор технічних наук
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «За заслуги» III ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Володимир Дмитрович Пархóменко (нар. 16 грудня 1933, Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР — 25 червня 2022[1]) — радянський та український учений, педагог. Працює у галузі плазмохімії неорганічних речовин і науково-технічної інформації. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України (1994), доктор технічних наук (1976), професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), заслужений працівник вищої школи УРСР (1979), відмінник освіти України (2002). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (1984—1991).[2] Член ЦК КПУ в 1986—1990 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Виріс у селі Спаське Запорізької області. 1952 року закінчив Мелітопольську середню школу, з 1953 по 1958 р. навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського.

Після закінчення з відзнакою інституту працював інженером-технологом, майстром на Запорізькому трансформаторному заводі, інженером-конструктором проектно-конструкторського бюро «Металург-автоматика» у Дніпропетровську. 1960 року почав навчання в аспірантурі Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, згодом працював асистентом, доцентом, деканом, завідувачем кафедри і, а з 1972 року — ректором Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. Член КПРС з 1965 року.

З червня 1984 року працював першим заступником міністра, а з 19 грудня 1984[3] року— міністром вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР. Після реформування системи освіти у 1991 р. працював першим заступником голови Державного комітету України з питань науки і технологій, а в 1997—2007 роках очолював Український інститут науково-технічної і економічної інформації Міністерства освіти і науки України. З 2007 року — ректор Державного інституту інтелектуальної власності.

Кандидатська дисертація: «Дослідження антифрикційних матеріалів, отриманих на основі фторопласту-4» (Дніпропетровський хім.-технол. інститутт, 1964); докторська дисертація: «Синтез ціанистоводневої кислоти низькотемпературної плазми» (Харківський політехнічний інститут, 1975).

Автор близько 600 наукових праць, у тому числі 7 монографій, 2 навчальних посібників, 90 патентів та авторських свідоцтв у галузі плазмохімії неорганічних речовин і науково-технічної інформації. Під його керівництвом захищено більше 40 кандидатських і докторських дисертацій.

В. Д. Пархоменко був повноважним представником України в Міжнародному Центрі науково-технічної інформації, повноважним представником України в міждержавній Координаційній Раді з науково-технічної інформації. Він є головним редактором журналу «Науково-технічна інформація», а також членом редакційних колегій міжнародного журналу «Информация и инновации» (Москва) й журналів «Наука та інновації» та «Інтелектуальна власність».

Нагороди[ред. | ред. код]

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружений; має 2 дітей: сина і доньку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ДМИТРОВИЧА ПАРХОМЕНКА. Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
  2. Постанова Верховної Ради Української РСР від 3 серпня 1990 року № 147-XII «Про призначення тов. Пархоменка В. Д. Міністром вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР»
  3. ПОСТАНОВА РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 17 червня 1985 р. N 237
  4. Указ Президента України від 13 травня 1998 року № 467/98 «Про відзначення нагородами України наукових працівників»
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2003 року № 1936 «Про нагородження Пархоменка В.Д. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  6. Указ Президента України від 19 грудня 1992 року № 611/92 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1992 року»

Посилання[ред. | ред. код]